Ульріх Абель
Ульріх Абель | |
---|---|
нім. Ulrich Abel | |
Народився | 3 березня 1912 Лейпциг |
Помер | 24 квітня 1944 (32 роки) Біскайська затока |
Країна | Третій Райх[1][2] |
Діяльність | військовослужбовець |
Науковий ступінь | доктор праваd[2] |
Знання мов | німецька[2] |
Учасник | Друга світова війна[1][3][2] |
Посада | officer of the watchd[1] і комендант[4] |
Військове звання | Оберлейтенант-цур-зее резерву |
Нагороди | |
Ульріх Абель (нім. Ulrich Abel; 3 березня 1912, Лейпциг — 24 квітня 1944, Біскайська затока) — німецький офіцер, доктор права, оберлейтенант-цур-зее крігсмаріне. Кавалер Німецького хреста в золоті.
Біографія
1 грудня 1934 року вступив в рейхсмаріне, служив на мінних тральщиках, потім перейшов у підводний флот, де зрештою став 1-м вахтовим офіцером на підводному човні U-154. Командир човна Оскар Куш після першого походу негативно оцінив Абеля і вважав його непридатним для командування. В свою чергу, Абель був незадоволений низькою результативністю і стилем командування Куша, вважаючи його непридатним для командування. 25 грудня 1943 року, відразу після повернення з другого походу, Куш дав Абелю «хорошу оцінку» і заявив, що той підходить для навчання на командира човна, при цьому відзначивши, що Абель був «негнучким, жорстким і однобоким офіцером» із «середнім талантом». Така оцінка шокувала і розлютила Абеля і 12 січня 1944 року він подав офіційний рапорт, в якому звинуватив Куша в підбурюванні до бунту, а 25 січня подав ще одну скаргу, звинувативши його ще й в боягузтві. 20 січня Куш був заарештований, 26 січня постав перед трибуналом і 29 січня був засуджений до страти. 12 травня 1944 року Куш був розстріляний, проте Абель до цього моменту не дожив.
З 1 квітня 1944 року — командир U-193. 23 серпня вийшов у свій перший похід. Наступного дня човен і всі 59 членів екіпажу зникли безвісти. До липня 1996 року вважалось, що човен був потоплений глибинними бомбами, скинутими британським бомбардувальником Vickers Wellington. Насправді був атакований U-802, який не постраждав.
Звання
- Рекрут (1 грудня 1934)
- Оберматрос резерву (30 вересня 1935)
- Боцмансмат резерву (30 вересня 1938)
- Боцман резерву (30 вересня 1938)
- Лейтенант-цур-зее резерву (18 жовтня 1939)
- Оберлейтенант-цур-зее резерву (1 лютого 1942)
Нагороди
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Залізний хрест
- 2-го класу (23 квітня 1940)
- 1-го класу (5 червня 1941)
- Нагрудний знак мінних тральщиків (15 листопада 1940)
- Німецький хрест в золоті (18 червня 1942)
- Нагрудний знак підводника (грудень 1943)
Посилання
- ↑ а б в http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Ulrich_Abel
- ↑ а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 15. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- ↑ https://uboat.net/men/commanders/1.html
- ↑ https://uboat.net/boats/u193.htm
- Народились 3 березня
- Народились 1912
- Померли 24 квітня
- Померли 1944
- Доктори права
- Кавалери Золотого німецького хреста
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Нагороджені нагрудним знаком мінних тральщиків
- Нагороджені Нагрудним знаком підводника
- Німецькі підводники Другої світової війни
- Уродженці Лейпцига
- Померли в морі
- Доктори наук Німеччини
- Командири підводних човнів
- Зниклі безвісти