Заган (герцогство)
| Заган | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1274 |
|---|---|
| Столиця | Жагань |
| Мова комунікації | чеська, польська і німецька |
| Час/дата припинення існування | 1549 |
 | |
| Офіційна релігія | католицтво і лютеранство |
| Пов'язана категорія | d |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 | |
 Заган у Вікісховищі | |
Координати: 51°37′00″ пн. ш. 15°19′00″ сх. д. / 51.6167000000277766958° пн. ш. 15.3167000000277795380° сх. д.
Герцогство Заган (нім. Herzogtum Sagan), або Жаганське князівство (пол. księstwo Żagańskie, чеськ. Zaháňské knížectví) — у 1274–1549 роках князівство (герцогство) Нижній Сілезії з центром у Загані (сучасна Жагань, Польща). Інкорпороване до Богемського королівства.
Назва
- Жаганське князівство (пол. księstwo Żagańskie, чеськ. Zaháňské knížectví) — польська і чеська назви.
- Герцогство Заган, або Заганське герцогство (нім. Herzogtum Sagan) — німецька назва.
Історія
З 1304 по 1475 рр. князівства Жаганське і Глогувське були володінням однієї з молодших гілок будинку П'ястів. Не маючи нащадків чоловічої статі, останній князь (герцог) Саганський продав Жагань в 1475 р. саксонському курфюрсту, нащадки якого уступили його в 1549 р. Габсбургам.
У 1627 р. власником Саган стає імперський полководець Альбрехт фон Валленштейн, який запросив до свого двору самого Кеплера. Після загибелі Валленштейна у Сагані (в 1646 р.) з'являється новий власник — князь Лобковіч, що подібно своєму попередникові іменував себе князем Саганським.
Від спадкоємців Лобковіча (побудований Жаганьский палац у французькому стилі) герцогство було придбано у 1786 р. герцогом Петром Курляндскім (сином Бірона) з успадкуванням по чоловічій лінії, і з правом передачі найближчій жінці-родичці після смерті останнього чоловіка в роду.
Хоча у Петра був брат (законний спадкоємець герцогства), після смерті Петра в 1800 р. Саган був переданий його старшій доньці від шлюбу з Доротея фон Медем — Вільгельміні. Вона називала себе герцогинею Саганською, але титул цей не мав офіційного обґрунтування до 1845 року, коли прусський король як феодальний сюзерен Сагану визнав його власників герцогами.
Після смерті Вільгельміни та її сестри титул перейшов до нащадків останньої, що належав до французького дворянського роду Талейранов-Перігоров (згас у 1951 році). У Франції герцогський титул Талейранів-Саганских був визнаний Наполеоном III.
Герцогині
- 1781—1839: Вільгельміна фон Бірон
- 1839—1844: Пауліна фон Бірон
- 1845—1862: Доротея фон Бірон
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заган (герцогство)
|
