Дирміт Ґулія

Дирміт Ґулія
абх. Дырмит Иосиф-иԥа Гәлиа
Реверс 10 апсарів — пам'ятної монети, викарбованої 2009 року із зображнням Дирміта Ґулії
Ім'я при народженні	абх. Гач Урыс-иԥа Гәлиа
Народився	21 лютого 1874(1874-02-21) Varchad, Російська імперія
Помер	7 квітня 1960(1960-04-07) (86 років) Agudzerad, Грузинська РСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	письменник
Знання мов	абхазька, російська і грузинська
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Пам'ятник Дирміту Ґулії в Сухумі

Дирміт Ясиф-іпа Ґулія (абх. Дырмит Иасыф-иҧа Гәлиа або Гач Урыс-иҧа Гәлиа, рос. Дми́трий Ио́сифович Гу́лиа) (*21 (9) лютого 1874(18740209), село Уарча Ґумістинського дистрикту, нині Гульрипський район, — †7 квітня 1960, село Аґудзера, Абхазька АРСР) — абхазький письменник, народний поет Абхазії (1937). Засновник абхазької письмової літератури.

Життєпис

Народився у бідній селянській родині. При народження отримав ім'я Ґач, проте пізніше, після прийняття християнства змінив ім'я на Дмітрій. 1892 року разом із К. Мачаваріані уклав абхазьку абетку. 1921 року організував і очолив першу абхазьку театральну трупу. Був редактором першої абхазької газети «Аҧсны» («Абхазія»).

Зв'язок з Україною

Переклав кілька творів Тараса Шевченка, зокрема «Заповіт», «Кавказ», «Мені однаково, чи буду», «Не завидуй багатому». Автор вірша «Великий Тарас» (1941), статей «В сім'ї вольній, новій» (1938), «Сонячна Абхазія — поетові України» (1939) та ін., передмови до першого абхазького видання творів Т. Г. Шевченка 1939 р. Виступав з доповідями про життя і творчість українського поета. Похований в Сухумі.

Див. також

• Абхази

Література

• Бгажба Х. и Зелинский К. Дмитрий Гулиа. Критико-биографический очерк. — Сухуми, 1965.
• Гулиа Г. Д., Дмитрий Гулиа. Повесть о моем отце. — М., 1963.
• Гулиа Д. И. История Абхазии. Этнография на сайте «Руниверс»