Гідроксид рубідію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гідроксид рубідію
Систематична назва Рубідій гідроксид
Ідентифікатори
Номер CAS 1310-82-3
Номер EINECS 215-186-0
KEGG C13515
ChEBI 32108
RTECS VL8750000
SMILES [OH-].[Rb+][1]
InChI InChI=1S/H2O.Rb/h1H2;/q;+1/p-1
Номер Гмеліна 100502
Властивості
Молекулярна формула RbOH
Молярна маса 102,475 г/моль
Зовнішній вигляд біло-сірі кристали
Густина 3,20 г/см³
Тпл 301 °C
(за іншими даними 382 °C)
Розчинність (вода) 173 г/100 г H2O (30 °C)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Гідрокси́д рубі́дію, рубі́дій гідрокси́д — неорганічна сполука ряду гідроксидів складу RbOH. За звичайних умов є біло-сірими кристалами, як активно вбирають вологу з повітря. Проявляє дуже сильні осно́вні властивості.

Застосовується як каталізатор в органічному синтезі, а також у виготовленні низькотемпературних акумуляторів.

Отримання

Основним методом синтезу гідроксиду рубідію є реакція обміну між гідроксидом барію та солями рубідію (сульфатом або карбонатом):

Після відокремлення малорозчинного сульфату барію, розчин із гідроксидом повільно нагрівають при 300 °C у платиновій чашці у струмені чистого водню.

Рідше застосовується отримання RbOH електролізом водного розчину хлориду рубідію, аналогічно до методу отримання інших лугів:

Зазвичай електроліз проводить із використанням ртутного катоду, на якому іони рубідію утворюють рідкі амальгами:

Амальгами виділяються з реакційної системи та переводяться в іншу, де відбувається розкладання їх водою з утворенням гідроксиду рубідію:

За цим методом утворюється розчин RbOH концентрацією близько 50% та практично чистий від забруднюючих домішок (хлору, хлориду рубідію). Подальше концентрування розчину відбувається шляхом упарювання у вакуумі за високої температури.

Особливо чистий гідроксид рубідію отримують дією води на металевий рубідій в інертному середовищі:

Хімічні властивості

Гідроксид рубідію добре дисоціює у воді:

При поглинанні вологи з повітря утворює гідрати різного складу, які розкладаються при нагріванні:

Він проявляє сильні лужні властивості, активно реагуючи із кислотами і кислотними оксидами:

При окисненні гідроксиду рубідію киснем та озоном утворюються супероксид та озонід рубідію відповідно:

Заходи безпеки

Реакції розчинення рубідію та гідроксиду рубідію у воді відбуваються із виділенням великої кількості тепла, що може призвести до перегрівання та вибуху.

Гідроксид рубідію є токсичною речовиною, при контакті зі шкірою спричинює появу серйозних опіків.

Застосування

Гідроксид рубідію є прекурсором для отримання інших сполук рубідію. Використовується у виготовленні низькотемпературних акумуляторів, а також як каталізатор в органічному синтезі.

Див. також

Джерела

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Handbook of Preparative Inorganic Chemistry / G. Brauer. — 2nd. — New York : Academic Press, 1963. — Vol. 1. — 1859 p. (англ.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : «Химия», 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
  • Химический энциклопедический словарь / И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)


  1. RUBIDIUM HYDROXIDE