Гідроксид рубідію

Гідроксид рубідію
Систематична назва	Рубідій гідроксид
Ідентифікатори
Номер CAS	1310-82-3
Номер EINECS	215-186-0
KEGG	C13515
ChEBI	32108
RTECS	VL8750000
SMILES	[OH-].[Rb+]
InChI	InChI=1S/H2O.Rb/h1H2;/q;+1/p-1
Номер Гмеліна	100502
Властивості
Молекулярна формула	RbOH
Молярна маса	102,475 г/моль
Зовнішній вигляд	біло-сірі кристали
Густина	3,20 г/см³
Тпл	301 °C (за іншими даними 382 °C)
Розчинність (вода)	173 г/100 г H2O (30 °C)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Гідрокси́д рубі́дію, рубі́дій гідрокси́д — неорганічна сполука ряду гідроксидів складу RbOH. За звичайних умов є біло-сірими кристалами, як активно вбирають вологу з повітря. Проявляє дуже сильні осно́вні властивості.

Застосовується як каталізатор в органічному синтезі, а також у виготовленні низькотемпературних акумуляторів.

Отримання

Основним методом синтезу гідроксиду рубідію є реакція обміну між гідроксидом барію та солями рубідію (сульфатом або карбонатом):

$\mathrm {Rb_{2}SO_{4}+Ba(OH)_{2}\rightarrow 2RbOH+BaSO_{4}\downarrow }$

Після відокремлення малорозчинного сульфату барію, розчин із гідроксидом повільно нагрівають при 300 °C у платиновій чашці у струмені чистого водню.

Рідше застосовується отримання RbOH електролізом водного розчину хлориду рубідію, аналогічно до методу отримання інших лугів:

$\mathrm {2RbCl+2H_{2}O\rightarrow 2RbOH+H_{2}\uparrow +Cl_{2}\uparrow }$

Зазвичай електроліз проводить із використанням ртутного катоду, на якому іони рубідію утворюють рідкі амальгами:

$\mathrm {RbCl\rightleftarrows Rb^{+}+Cl^{-}}$

$\mathrm {Rb^{+}+e^{-}+Hg_{n}\rightarrow RbHg_{n}}$

Амальгами виділяються з реакційної системи та переводяться в іншу, де відбувається розкладання їх водою з утворенням гідроксиду рубідію:

$\mathrm {2RbHg_{n}+2H_{2}O\rightarrow 2RbOH+H_{2}\uparrow +2Hg_{n}}$

За цим методом утворюється розчин RbOH концентрацією близько 50% та практично чистий від забруднюючих домішок (хлору, хлориду рубідію). Подальше концентрування розчину відбувається шляхом упарювання у вакуумі за високої температури.

Особливо чистий гідроксид рубідію отримують дією води на металевий рубідій в інертному середовищі:

$\mathrm {2Rb+2H_{2}O\rightarrow 2RbOH+H_{2}\uparrow }$

Хімічні властивості

Гідроксид рубідію добре дисоціює у воді:

$\mathrm {RbOH\rightleftarrows Rb^{+}+OH^{-}}$

При поглинанні вологи з повітря утворює гідрати різного складу, які розкладаються при нагріванні:

$\mathrm {RbOH\cdot 2H_{2}O{\xrightarrow {47-54^{o}C,vacuum}}RbOH\cdot H_{2}O+H_{2}O}$

$\mathrm {RbOH\cdot H_{2}O{\xrightarrow {300^{o}C,[H_{2}]}}RbOH+H_{2}O}$

Він проявляє сильні лужні властивості, активно реагуючи із кислотами і кислотними оксидами:

$\mathrm {RbOH+HCl\rightarrow RbCl+H_{2}O}$

$\mathrm {2RbOH+H_{2}SO_{4}\rightarrow Rb_{2}SO_{4}+2H_{2}O}$

$\mathrm {2RbOH_{(conc.)}+CO_{2}\rightarrow Rb_{2}CO_{3}+H_{2}O}$

При окисненні гідроксиду рубідію киснем та озоном утворюються супероксид та озонід рубідію відповідно:

$\mathrm {4RbOH_{(liq.)}+3O_{2}{\xrightarrow {450^{o}C}}4RbO_{2}+2H_{2}O}$

$\mathrm {4RbOH+4O_{3}{\xrightarrow {20^{o}C}}4RbO_{3}+O_{2}+2H_{2}O}$

Заходи безпеки

Реакції розчинення рубідію та гідроксиду рубідію у воді відбуваються із виділенням великої кількості тепла, що може призвести до перегрівання та вибуху.

Гідроксид рубідію є токсичною речовиною, при контакті зі шкірою спричинює появу серйозних опіків.

Застосування

Гідроксид рубідію є прекурсором для отримання інших сполук рубідію. Використовується у виготовленні низькотемпературних акумуляторів, а також як каталізатор в органічному синтезі.

Див. також

• Озонід рубідію
• Супероксид рубідію

Джерела

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Handbook of Preparative Inorganic Chemistry / G. Brauer. — 2nd. — New York : Academic Press, 1963. — Vol. 1. — 1859 p. (англ.)
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : «Химия», 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
• Химический энциклопедический словарь / И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)