Тіоціанатометрія

Тіоціана́тометрі́я, рода́нометрі́я, ме́тод Фо́льгарда — титриметричний метод для кількісного визначення речовин, які утворюють малорозчинні сполуки при взаємодії з тіоціанатами.

Метод зазвичай застосовується для визначення вмісту солей Ag(I) та Hg(II). Непрямий та зворотній способи тіоціанатометричного титрування застосовуються для визначення галогенідів.

Визначення

Виділяють прямий, непрямий та зворотній способи титрування.

Пряме титрування

Пряме титрування базується на додаванні до досліджуваного розчину стандартних розчинів тіоціанату калію KSCN або амонію NH₄SCN із утворенням малорозчинних сполук:

$\mathrm {Hg^{2+}+2SCN^{-}\longrightarrow Hg(SCN)_{2}\downarrow }$

$\mathrm {Ag^{+}+SCN^{-}\longrightarrow AgSCN\downarrow }$

Після повного відтитровування катіонів Ag⁺ та Hg²⁺, тіоціанат-іони взаємодіють з іонами Fe³⁺, котрі додаються у розчин у вигляді солі Мора або нітрату заліза(III):

$\mathrm {3SCN^{-}+Fe^{3+}\rightleftarrows [Fe(SCN)_{3}]}$

Утворений комплекс забарвлює розчин у рожевий колір, що свідчить про досягнення кінцевої точки титрування.

Непряме титрування

Застосовується для визначення вмісту галогенідів.

Досліджуваний розчин титрується у кислому середовищі стандартним розчином нітрату срібла(I) в присутності індикатору (солей Fe³⁺), а також незначної кількості (0,1 мл) 0,01 моль/л розчину тіоціанату амонію. Титрування проводиться до зникнення рожевого забарвлення.

Катіони аргентуму осаджують галогенід-іони:

$\mathrm {Ag^{+}+Hal^{-}\longrightarrow AgHal\downarrow }$

Після повного відтитровування галогенідів надлишкова крапля розчину Ag(III) взаємодіятиме із тіоціанатом заліза, який зумовлює рожевий колір розчину, що призведе до знебарвлення:

$\mathrm {3SCN^{-}+Fe^{3+}\rightleftarrows [Fe(SCN)_{3}]}$

$\mathrm {[Fe(SCN)_{3}]+3Ag^{+}\rightleftarrows 3AgSCN\downarrow +\ Fe^{3+}}$

Зворотнє титрування

До досліджуваного розчину галогеніду додається у відомому надлишку розчин нітрату срібла, а його частина, що не прореагувала, відтитровується стандартним розчином тіоціанатів калію або амонію:

$\mathrm {Ag^{+}+Hal^{-}\longrightarrow AgHal\downarrow }$

$\mathrm {Ag^{+}+SCN^{-}\longrightarrow AgSCN\downarrow }$

Кінцева точка титрування визначається при додаванні солей Fe(III): зайва крапля розчину тіоціанату реагуватиме із утворенням комплексу, що забарвлює досліджуваний розчин у рожевий колір:

$\mathrm {3SCN^{-}+Fe^{3+}\rightleftarrows [Fe(SCN)_{3}]}$

Умови

• Визначенню срібла за прямим методам заважають сполуки нікелю, кобальту, плюмбуму, купруму, меркурію, а також хлориди, сульфіди; визначенню меркурію заважають броміди і хлориди.
• Титрування проводиться у кислому середовищі для запобігання гідролізу сполук Fe³⁺; розчин підкислюють нітратною кислотою концентрацією 0,4—0,6 моль/л.
• Осад AgSCN здатен адсорбувати на своїй поверхні іони Ag⁺, що може вплинути на результати титрування. Для уникнення цього визначення проводять при сильному перемішуванні.
• При визначенні йодидів можливий перебіг реакції відновлення заліза(III):

$\mathrm {2Fe^{+3}+2I^{-}\longrightarrow 2Fe^{+2}+I_{2}}$,

тому індикатор додається наприкінці титрування.

• При визначенні хлоридів можлива обмінна реакція:

$\mathrm {AgCl+SCN^{-}\longrightarrow AgSCN\downarrow +Cl^{-}}$

Для запобігання контакту частинок хлориду срібла та тіоціанат-іонів, до розчину додають 1—2 мл тетрахлорометану, хлороформу або нітробензену.

Див. також

• Аргентометрія
• Роданове число

Джерела

• Болотов В. В., Свєчнікова О. М., Колісник С. В., Жукова Т. В. та ін. Аналітична хімія / За ред. В. В. Болотова. — Х. : Вид-во НФаУ, 2004. — С. 260-261. — ISBN 966-615-219-3.
• Гладышев В. П., Левицкая С. А., Филиппова Л. М. Аналитическая химия ртути. — М. : «Наука», 1974. — С. 82-84. (рос.)
• Пятницкий И. В., Сухан В. В. Аналитическая химия серебра. — М. : «Наука», 1975. — С. 78-79. (рос.)
• Химический энциклопедический словарь / Под ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)