Scaphomorphus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Scaphomorphus
Scaphomorphus quadrilineatus (Chevrolat, 1873)
Scaphomorphus quadrilineatus (Chevrolat, 1873)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина: Довгоносикоподібні (Curculionoidea)
Родина: Довгоносики (Curculionidae)
Підродина: Lixinae
Триба: Cleonini
Рід: Scaphomorphus
Motschulsky, 1860
Синоніми
Cleonidius Casey, 1891

Lixestus Reitter, 1916

Посилання
Віківиди: Scaphomorphus
NCBI: 2899299
Fossilworks: 290012

Scaphomórphus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).

Зовнішній вигляд

Жуки дрібних та середніх розмірів: 3,0-17,3 мм у довжину. Основні ознаки цього роду[1]:

  • серединний кіль головотрубки, якщо є, невисокий, блискучий і прямий
  • 2-й членик їх джгутика вусиків більш або менш квадратний і коротший за 1-й, але приблизно такої ж самої довжини, як решта члеників, з 3-го по 6-й
  • очі овальні або видовжено-овальні, за очима, на передньому краї передньоспинки короткі війки, які звичайно не довші, ніж половина ширини ока
  • опукла середня частина передньоспинки вкрита білими лусочками різного розміру
  • такі ж самі лусочки вкривають і більшу частину поверхні надкрил
  • стегна не мають зубчиків, лапки на більшій частині нижньої поверхні вкриті підошвами, кігтики зрослися лише при самій своїй основі
  • черевце знизу із невеличкими блискучими голими ділянками, на кожній з яких є лусочкоподібна щетинка

Зовні Scaphomorphus дуже схожі на жуків роду Lixus і часом їх важно розрізнити. Докладний опис морфології Scaphomorphus дивись[1], а фотографії —[2].

Спосіб життя

Життєвий цикл вивчений недостатньо і, мабуть, є типовим для Cleonini. Більше відомостей про види північноамериканської фауни[1]. Ці жуки мешкають на луках, пасовищах, на піщаних дюнах, висохлих руслах річок, у напівпустелях і пустелях, посушливих вічнозелених лісах, гірських місцевостях — на висоті до 4186 м. Імаго найчастіше зустрічаються на рослинах з родини капустяних. Дорослих жуків декількох видів виводили з личинок, знайдених на капустяних і в корінні люпину (родина бобові). Личинки живуть в коренях нижче поверхні ґрунту і заляльковуються у колисочці, збудованій з часток рослинного матеріалу всередині кореня. Більша частина видів активна протягом майже всього року, з ранньої весни до пізньої зими.

Географічне поширення

Більшість видів цього роду поширена у Неарктиці — від півночі Нікарагуа до півдня Канади. З 19 північноамериканських видів 14 видів мають досить широке поширення на континенті[1]. Шість видів відомі з Палеарктики[3]. Серед останніх — Scaphomorphus vittiger, описаний з Криму, та Scaphomorphus vibex, що зустрічається в українському степу[4].

Класифікація

Описано щонайменше 25 видів роду Scaphomorphus[1][3]. Нижче наведено їх перелік, назви видів української фауни виділено кольором:

  • Scaphomorphus acutipennis Roelofs, 1873 — Японія
  • Scaphomorphus americanus Csiki, 1934 — Північна Америка
  • Scaphomorphus boucardi (Chevrolat, 1873) — Північна Америка
  • Scaphomorphus calandroides (Randall, 1838) — Північна Америка
  • Scaphomorphus canescens (LeConte, 1876) — Північна Америка
  • Scaphomorphus collaris (LeConte, 1876) — Північна Америка
  • Scaphomorphus erysimi (Fall, 1901) — Північна Америка
  • Scaphomorphus eustictorrhinus Anderson, 1987 — Північна Америка
  • Scaphomorphus foveolaticollis Ter-Minasian, 1989 — Східний Сибір, Монголія
  • Scaphomorphus frontalis (LeConte, 1876) — Північна Америка
  • Scaphomorphus infrequens Anderson, 1987 — Північна Америка
  • Scaphomorphus longinasus Anderson, 1987 — Північна Америка
  • Scaphomorphus microlepis Ter-Minasian, 1972 — Монголія
  • Scaphomorphus notolomus Anderson, 1987 — Північна Америка
  • Scaphomorphus pallasi Faust, 1890 — Іран, Казахстан, Східний Сибір, Китай, Монголія
  • Scaphomorphus placidus Csiki, 1934 — Північна Америка
  • Scaphomorphus pleuralis (LeConte, 1858) — Північна Америка
  • Scaphomorphus poricollis (Mannerheim, 1843) — Північна Америка
  • Scaphomorphus puberulus (LeConte, 1876) — Північна Америка
  • Scaphomorphus quadrilineatus (Chevrolat, 1873) — Північна Америка
  • Scaphomorphus subcylindricus Casey, 1891 — Північна Америка
  • Scaphomorphus texanus (LeConte, 1876) — Північна Америка
  • Scaphomorphus trivittatus (Say, 1831) — Північна Америка
  • Scaphomorphus vibex (Pallas, 1781) — Україна, Іран, Казахстан, Західний і Східний Сибір, Монголія, Далекий Схід, Узбекистан, Північна Америка
  • Scaphomorphus vittiger Guerin-Meneville, 1833 — Україна (Крим)

Примітки

  1. а б в г д Anderson R.S. Systematics, phylogeny and biogeography of New World weevils traditionally of the tribe Cleonini (Coleoptera: Curcilonidae; Cleoninae) //Quaestiones Entomologicae, 1988, 23 (4) p. 431–709
  2. Bug Guide. http://bugguide.net/node/view/226862
  3. а б Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 450–451. — In: I. Löbl & Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
  4. Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptеra, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии. — 1984. — № 6. — С. 39-43.