Координати: 48°22′19.2000001″ пн. ш. 29°9′36.000000100001″ сх. д. / 48.37200° пн. ш. 29.16000° сх. д. / 48.37200; 29.16000

Панькове (заповідне урочище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заповідне урочище «Панькове»
48°22′19.2000001″ пн. ш. 29°9′36.000000100001″ сх. д. / 48.37200° пн. ш. 29.16000° сх. д. / 48.37200; 29.16000
Країна Україна
РозташуванняУкраїна Україна
Вінницька область,
Тростянецький район
Найближче містос. Цибулівка
Площа7,3 га
Засновано1983 р.
ОператорЦибулівська сільська рада
Панькове (заповідне урочище). Карта розташування: Вінницька область
Панькове (заповідне урочище)
Панькове (заповідне урочище) (Вінницька область)
Мапа

Панькове — заповідне урочище, розташоване на території Ободівської громади Гайсинського району Вінницької області поблизу с. Цибулівка.

Оголошене відповідно до Рішення облвиконкому № 384 від 18.08.1983 р.

Охороняється мальовниче узгір'я в Цибуховій балці де зростають лісові та садові породи дерев. Особливу цінність має кизиловий гай.

За фізико-географічним районуванням України ця територія належить до Бершадського району області Подільського Побужжя Дністровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Це розчленована глибокими долинами лесова височина з сірими опідзоленими ґрунтами. З геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою підвищену ерозійно-акумулятивно-денудаційну сильнохвилясту рівнину.

Клімат помірно континентальний. Для нього характерне тривале, нежарке літо, і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить -6,5°… -6°С. липня +19°…+19,5°С. Річна кількість опадів становить 500—525 мм.

За геоботанічним районуванням України урочище входить до Європейської широколистяної області, Подільсько-Бесарабської провінції Вінницького (Центральноподільського) округу.

Територія урочища являє собою вибалок високої гряди Подільської височини, що утворює в даному місці мальовничий ландшафт, типовий для центрального Поділля, розчленований великими балками.

В рослинному покриві переважають дубові ліси кизилово-зірочникові і кизилово-конвалієві з розрідженим порушеним деревостаном. Внаслідок цього кизиловий підлісок має велику густоту, досягає 3-4 м. висоти, рясно родить.

До складу даних угруповань численні світлолюбиві субсередземноморські види, такі як калина-гордовина, кизил, перлівки одноквіткова і ряба, аконіт протиотруйний, півники злаколисті, медунка м'яка та інші.

Цікавою є популяція інших лікарських видів, таких як валеріана російська, конвалія травнева, звіробій продірявлений, материнка звичайна, полуниця лісова, буквиця лікарська. Зустрічаються види, занесені з Червону книгу України: гніздівка звичайна і коручка чемерникоподібна.

Джерела

  • Заповідні об'єкти Вінниччини. — Вінниця: Велес, 2005. — 104 с.+ 28 с. іл.
  • Наукове обґрунтування. Автори: Спеціалісти відділу заповідної справи Держуправління екобезпеки у Вінницькій області Магденко Л. В., Царенко Н. В.