Біблійні заповіді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мойсей зі Скрижалями. Густав Доре

Біблійні заповіді ( завіт, договір ) - заповіді Бога з людьми які виникали з договору між ними і записані в Святому Письмі. Порушення людьми заповідей визначається як гріх і означає розірвання домовленості і відпадіння від Бога.

За біблійними переказами між Богом і людьми було кілька договорів:

  1. Завіт з Адамом. Викладений в книзі Буття. Порушення цього договору стало причиною перворідного гріха.
  2. Ноїв заповіт. ( Бут. 9:1-17).
  3. Авраамів завіт. ( Бут. 17:1-18).
  4. Моїсеєв заповіт. Викладений в Книгах Вихід, Левіт, Числа та Второзаконня.
  5. Давидів Завіт. Записано в Другій Книзі царів. Глава 7.
  6. Ісусів завіт. (Лк. 22:20).

У 12 столітті Маймонід написав книгу «Sefer mitzvot» в якій перерахував всі заповіді написані в Старому Заповіті ( Танахі), забезпечивши їх докладними коментарями. Вони більш відомі як 613 заповідей ( міцвот).

Див. також

Джерела

  1. Перелік завітів (договорів) Бога з людьми (рос.)