Руденко Павло Якович
| Руденко Павло Якович | |
|---|---|
 Портрет роботи В. Л. Боровиковського, 1778 | |
| Народження | близько 1725 року [1] |
| Смерть | Початок 19 ст.[2] |
| Звання | Бунчуковий товариш |
Руде́нко Павло́ Я́кович (* близько 1725 року[3][4]— † початок 19 ст.[5]) — бунчуковий товариш Полтавського полку, бургомістр магістрату м. Полтава, полковник (до початку 19 ст.), затим надвірний радник, благодійник.
Життєпис
Походив із козацького роду. Батько його у складі загонів запорізького козацтва брав участь у подіях Північної війни в Україні і битві під Полтавою. Потрапив у полон до шведів і був звільнений з полону, як вказує І. Павловський «Петром В.»[6].
Був фундатором мурованої п'ятиверхої Воскресенської церкви у Полтаві у стилі українського бароко (1775, знищена 1936) та дерев'яної Михайлівської церкви в містечку Глобине (1770-ті)[7].
1778 року його коштом у Полтаві, поруч із Спаською церквою, був зведений перший пам'ятник на згадку про битву 1709 року під Полтавою на відзнаку звільнення батька Павла Руденка зі шведського полону.
Його будинок, що містився на місці подвір'я сучасного краєзнавчого музею, був першою житловою кам'яницею у Полтаві. У будинку було п'ять житлових покоїв для хазяїв і один для челяді. У дворі — дві комори та стайня.
«Полтава», пише Зуєв, що він проїхав її в роках 1781-82, «се невелике місто з 1000-ею деревляних, низьких, але ж чисто зовні білених домиків, з котрих 2 чи 3 кам'яні. Найкращий домик кам'яний належить Руденку». [8]
Родина
Дружина Уляна Петрівна, син Лука, дочка Уляна. Старший брат Михайло та молодший — Іван.
Примітки
- ↑ За даними Генерального опису Лівобережної України 1765-1769 рр.: Коваленко О. Будинок Павла Руденка у Полтаві
- ↑ Павловскій И. Ф. Полтавцы. Іерархи, государственные и общественные дѣятели и благотворители. Изданіе Полтавск. учен. архивн. комиссіи.— Полтава: Т-во Печатн. Дѣла (тип. бывш. Дохмана) Александровская улица, 1914.— С. 247—248.
- ↑ За даними Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 рр.: Коваленко О. Будинок Павла Руденка у Полтаві
- ↑ Портрет роботи В. Л. Боровиковського датований 1778 роком. На ньому зображений чоловік віком близько 50-ти років.
- ↑ І. Ф. Павловський у своїй книзі вказує, що до початку 19 ст. Павло Руденко був полковником, а затим «перейменувався у надвірні радники»: Павловскій И. Ф. Полтавцы. Іерархи, государственные и общественные дѣятели и благотворители. Изданіе Полтавск. учен. архивн. комиссіи.— Полтава: Т-во Печатн. Дѣла (тип. бывш. Дохмана) Александровская улица, 1914.— С. 247—248.
- ↑ Павловскій И. Ф. Полтавцы. Іерархи, государственные и общественные дѣятели и благотворители. Изданіе Полтавской учен. архивн. комиссіи.— Полтава: Т-во Печатн. Дѣла (тип. бывш. Дохмана) Александровская улица, 1914.— С. 247—248.
- ↑ Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— С. 571—572
- ↑
Рудинський М. Архитектурне обличчя Полтави. — Полтава, 1919.— С. 6.
Джерела
- Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— С. 571—572.
- Павловскій И. Ф. Полтавцы. Іерархи, государственные и общественные дѣятели и благотворители. Опытъ краткаго біографическаго словаря Полтавской губерніи съ половины XVIII в. съ 182 портретами. Изданіе Полтавской ученой архивной комиссіи.— Полтава: Т-во Печатн. Дѣла (тип. бывш. Дохмана) Александровская улица, 1914.— С. 247—248.
- Бучневич В. Е. Записки о Полтавѣ и ея памятникахъ. Составил В. Е. Бучневич (Автор книгъ о Кременчугѣ, Ромнахъ и многихъ изследованій о Полтавской губерніи). Изданіе второе, исправленное и дополненное. Съ планомъ Полтавской битвы и достопримѣчательностями г. Полтавы. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1902.— 449 с.
- Полтавщина. Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького.— Київ: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992.— С. 148.
Посилання
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |