Фрідріх Оман
Фрідріх Оман | |
---|---|
нім. Friedrich Ohmann нім. Friedrich Ohmann | |
Народження | 21 грудня 1858 |
Смерть | 6 квітня 1927 (68 років) |
Поховання | Віденський центральний цвинтар |
Країна (підданство) | Австрія |
Навчання | Віденський технічний університет |
Діяльність | архітектор, викладач університету, містобудівник, педагог |
Праця в містах | Амстердам[d][1], Відень[1] і Прага[2] |
Архітектурний стиль | історизм, модерн, необароко |
Найважливіші споруди | Бурггартен[3] |
Членство | Австрійський археологічний інститутd |
Учні | Rudolf Eislerd[4], Alfred Kraupad[5], Franz Zabzad[6], Theophil Niemannd[7] і August Bauerd[8] |
Фрідріх Оман у Вікісховищі |
Фрідріх Оман (нім. Friedrich Ohmann; 21 грудня 1858, Лемберг, Галичина, Австро-Угорщина — 6 квітня 1927, Відень) — австрійський архітектор.
Біографія
Фрідріх Оман народився в 1858 році в Лемберзі (нині Львів). У 1877 році він почав вивчати архітектуру у Віденському технічному університеті. Його вчителями були Генріх фон Ферстель та Карл Кеніг. Щоби поглибити свою мистецьку освіту, він записався в Академію образотворчих мистецтв разом з Фрідріхом фон Шмідтом.
З 1889 по 1899 рік працював професором декоративної архітектури в Школі прикладного мистецтва в Празі, виконував переважно реставраційні проекти у цьому місті. У 1898 році повернувся до Відня, де спроектував разом із Йозефом Хакхофером усі будівлі та мости в районі річки Відень у межах міста.
1899-1907 роки — художній керівник будівництва Гофбурга у Відні. Його проекти включають нову Пальмову оранжерею в замковому саду та пам'ятник імператриці Єлизаветі в Фольксгартені (скульптор Ганс Біттерліх).
З 1904 року — керівник майстер-класу з архітектури в Академії образотворчих мистецтв у Відні.
Творчість Омана вкорінена у пізньому історизмі. У свої празькі роки він був прихильником поміркованого стилю модерн, а згодом необароко. Його роботи є поєднанням цих двох стилів, наприклад Пальмова оранжерея біля Бурггартену.
Влітку 1918 року Оман представив перші ескізи для великого меморіалу кайзера Франца Йосифа, який, на його думку, мав бути побудованим перед Воєнною церквою у Відні, у просторовому зв'язку з нею. Його проект не здійснювався після закінчення війни восени 1918 року.[9]
Його могила розташована на Віденському центральному кладовищі; тут був похований також його зять, архітектор Ганс Пфанн (1890—1973). У 1938 році Деблінг (19 Район) назвали його ім'ям Омангассе.
Творчість
-
Офісна будівля Assicurazione Generali, Прага, 1895
-
Будинок «Storchenhaus», Прага, 1896—1897
-
Житловий будинок, Прага, 1896—1897
-
Музей прикладного мистецтва, Ліберець, 1897–1898
-
Реставрація парафіяльної церкви у Пршештице, 1898
-
Культурно-історичний музей, Магдебург, 1898–1901
-
Радецький міст, Відень, 1899–1901
-
Малий міст Марксер, Відень, 1899–1901
-
Міст Шенбрунн, Відень, 1899–1901
-
Музей Carnuntinum, Бад-Дойч-Альтенбург, 1900–1901
-
Пам'ятник імператриці Єлизаветі, Відень, 1901–1902
-
Ресторан Steirereck, Відень, 1901–1903
-
Пальмова оранжерея, Відень, 1901–1906
-
Колонади Шлоссбрун, Карлсбад, 1910–1912
-
Вілла Оман, 1912
-
Вілла Крамар, Прага, 1912–1913
-
Парафіяльна церква, Агсбах-Дорф, 1913
Джерела
- Сидоренко Марина. «Фридрих Оман»
- Рейнхард Пюрінгер: Фрідріх Охман (1858—1927), головний герой «геніальних локусів», про традицію та відхід від ранньої роботи до великих віденських проектів (1884—1906 / 07). Дисертація в Інституті історії мистецтв Віденського університету, 2002.
- Reinhard Pühringer. Ohmann, Friedrich. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1999, Band 19, S. 492 f. (Digitalisat).
- R. Schachel
- Felix Czeike
Посилання
- Бібліографія. Фрідріх Оман // Німецька національна бібліотека
- Eintrag zu Friedrich Ohmann im Austria-Forum (im AEIOU-Österreich-Lexikon)
- Friedrich Ohmann — ein Architekt zwischen den Disziplinen. Erste Stiftung, abgerufen am 16. Februar 2011.
- Friedrich Ohmann. In: Architektenlexikon Wien 1770—1945. Herausgegeben vom Architekturzentrum Wien. Wien 2007.
Примітки
- ↑ а б Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
- ↑ http://www.staletapraha.cz/media/2013_1/clanky-cele/sp-2013-1-04-svoboda-fasady.pdf
- ↑ https://www.europeana.eu/de/item/15508/AZ10265
- ↑ https://en.isabart.org/person/103498
- ↑ https://www.wienerwohnen.at/hof/1079/1079.html
- ↑ http://www.architektenlexikon.at/de/709.htm
- ↑ https://www.wienerwohnen.at/hof/443/Ziehrerplatz-8.html
- ↑ https://www.wienerwohnen.at/hof/664/Albertplatz-7.html
- ↑ Ausschnitt aus der Tageszeitung Tägliche Rundschau vom 18. Juli 1918 auf der Website der Wienbibliothek im Rathaus