Елмор Сміт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:06, 24 серпня 2021, створена RarBot (обговорення | внесок) (Додав категорію: Категорія:Спортсмени з Джорджії)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Елмор Сміт (англ. Elmore Smith, нар. 9 травня 1949, Мейкон, Джорджія, США) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиції центрового за декілька команд НБА. Відомий завдяки своїм здібностям блокування кидків.

Ігрова кар'єра

На університетському рівні грав за команду Кентакі Стейт (1968–1971).

1971 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 3-м номером командою «Баффало Брейвз». Професійну кар'єру розпочав 1971 року виступами за тих же «Баффало Брейвз», захищав кольори команди з Баффало протягом наступних 2 сезонів. У своєму дебютному сезоні набирав 17,3 очка та та 15,2 підбирання за гру, що дозволило йому бути включений до першої збірної новачків НБА.

З 1973 по 1975 рік грав у складі «Лос-Анджелес Лейкерс». 1974 та 1975 року очолював список гравців НБА за кількістю блок-шотів за сезон. 28 жовтня 1973 року встановив рекорд НБА, зробивши 17 блок-шотів у матчі проти «Портленд Трейл-Блейзерс».

1975 року разом з Браяном Вінтерсом та правами на Джуніора Бриджмена і Дейва Маєрса перейшов до «Мілуокі Бакс» в обмін на Каріма Абдул-Джаббара. У складі команди з Мілуокі провів наступні 2 сезони своєї кар'єри.

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Клівленд Кавальєрс», до складу якої він приєднався 1977 року і за яку відіграв 2 сезони.

Посилання