Амурру
Амурру | |
Дата створення / заснування | 1380 |
---|---|
Столиця | Туніп |
Час/дата припинення існування | 1200 |
Амурру у Вікісховищі |
34°34′10.99999210001″ пн. ш. 36°13′54.999984099998″ сх. д. / 34.56972° пн. ш. 36.23194° сх. д.
Амурру — стародавня держава на півночі сучасного Лівану. Назва походить від семітського народу, що аккадською мовою звучить як амуррум (переклад — «західний»), що відоме у спотвореному вигляді — амореї. Це свідчить, що державу заснували західносемітські племена, основою як були амореї, або вони належали до правлячої династії.
Історія
Держава Амурру існувала в XV — середині XIII столітті до н. е. на території, що простягалася від Біблоса до Угарита й сягала царства Мітанні.
Вважається, що засновником держави Амурру був якийсь Абді-Асірта, виходець з напіваморейської-напівхуритської родини. Він зміг зібрати та очолити місцевих хабіру та з їхньою допомогою заснувати невелику державу в горах Сирії.
Походження хабіру точно не встановлене, але, очевидно, тут не йдеться про єдиний народ або плем'я. До складу хабіру входили як місцеве населення Сирії та Палестини, так і різномовні громади, які не бажали підкорятися владі Єгипетського царства та йшли в гори. Під цим ім'ям також позначали людей, які ворогували з Єгиптом та підпорядкованою йому місцевою владою. Держава Амурру якийсь час була незалежною проте, зазвичай, знаходилося під «заступництвом» Стародавнього Єгипту або Хеттської держави.
У 20-рр. XIII століття до н.е. держава зазнала навали «народів моря» та незабаром припинила своє існування. Переможці на початку XII ст. до н.е. утворили власну державу Палістін.
У торгівлі з іншими державами Амурру відома як експортер деревини, вина, бальзамів та пахощів.
Список відомих правителів Амурру
- Абді-Асірта (ок. 1380 р. до н. е.)
- Азіру (1340–1315 р. до н. е.)
- Арі-Тешшуп (1315–1313 р. до н. е.)
- Дуппі-Тешшуп (1313–1280 р. до н. е.)
- Бентешина (1280–1275 р. до н. е., перше правління)
- Шапілі (1275–1260 р. до н. е.)
- Бентешина (1260–1230 р. до н. е., друге правління)
- Шаушгамува (1230–1210 р. до н. е.)
Література
- Raphael Giveon: Amurru. In: Wolfgang Helck (Hrsg.): Lexikon der Ägyptologie (LÄ). Band I, Harrassowitz, Wiesbaden 1975, ISBN 3-447-01670-1, S. 251–252.
- Honigmann, E. Forrer: Amurru. In: Erich Ebeling (Hrsg.): Reallexikon der Assyriologie und Vorderasiatischen Archäologie (RLA). 1, Nachdruck, de Gruyter, Berlin 1993, ISBN 3-11-004451-X, S. 99-101.
- Yuan Zhihui: Amurru's Expansion and Egypt's Response in the Amarna Age. In: Journal of ancient civilizations 19. IHAC, Changchun 2004, ISSN 1004-9371, S. 21-31.
- T. Bryce, The Kingdom of the Hittites, Oxford, 2005
- Izre'el, Sh. (1991). Amurru Akkadian: A Linguistic Study. With an Appendix on the History of Amurru by Itamar Singer. Atlanta, Georgia: Scholars Press.
Посилання
- Хронологія Амурру (англійською мовою)
- Хетські тексти про Амурру