Мітанні
| Мітанні | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1650 до н. е. |
|---|---|
| Офіційна мова | Хурритська мова |
| Континент | Азія |
| Столиця | Телль-Фехерія |
| Мова комунікації | Хурритська мова і аккадська мова |
| Історичний період | Стародавній Близький Схід |
| Час/дата припинення існування | 1260 до н. е. |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 | |
 Мітанні у Вікісховищі | |
Координати: 37°38′58″ пн. ш. 39°53′30″ сх. д. / 37.64956900002777473° пн. ш. 39.89186000002777632° сх. д.
Мітанні або Міттані, також Ханігальбат — давньосхідна держава, заснована племенами хуритів в північній Месопотамії приблизно 1500 до н. е. Населення Мітанні переважно складалося з хуритів і семітів, офіційними мовами були хуритська й аккадська.
Найбільшої могутності Мітанні досягла в період XIV сторіччя до н.е., коли займала територію сучасної південно-східної Туреччини, північної Сирії та північного Іраку. Столицею було місто Вашуканні, розташування якого археологами ще не визначене.
Мітанні утвердилась на історичній арені в умовах вакууму, який утворився в результаті розгрому Вавилонського царства хетто-хуритським союзом в XVI столітті до н. е.
Основу військової потуги Мітанні складали колісниці. Зберігся мітаннійський трактат з виїздки коней, в якому описується система тренування дуже схожа на так звану «англійську» систему XIX століття. Цей трактат написано хуритською, але він містить чимало індо-арійських коренів які стосуються коней та колісниць.
Відома давньоєгипетська цариця Нефертіті за походженням, можливо, була мітаннійкою — деякі теорії говорять, що до одруження вона була царівною Мітанні Тадукіпою.
Міжусобна боротьба, що розпочалася після смерті царя Мітанні Тушратти, призвела до втручання хеттів у внутрішні справи царства, Мітанні втратило політичну вагу, а в 1250 до н. е. було остаточно знищено Ассирією, раніше залежною від Мітанні.
Мова[ред. | ред. код]
Те, що мітаннійці розмовляли хуритською мовою, видно як із текстів договорів, укладених ними з хеттами, так і з листів єгипетським фараонам. Ділові документи внутрішнього вжитку, хоч переважно й написані аккадською, але з характерними помилками які вказують, що рідною для авторів була хуритська. Водночас скріплення текстів договорів з хеттами іменами божеств Мітра, Варуна, Індра і клятви цим богам, а також індо-арійські імена, що часто зустрічалися серед мітаннійської аристократії свідчать про те, що принаймні частина панівного класу була індо-арійського походження. Усі царі Мітанні мали давньоіндійські імена, навіть якщо до коронування вони мали хуритські імена. Саме на місці держави Мітанні, на території сучасною північної Сирії, були знайдені перші писемні документи написані давньоіндійською мовою.[1]
У найдавнішому збереженому посібнику по тренуванню коней багато технічних термінів, кольорів коней та кількість кіл написані давньоіндійською мовою.[1]
Такий вплив давньоіндійської мови на території Мітанні можна пояснити тим, що тогочасні найманці розмовляли давньоіндійською мовою. Найняті хуритським царем близько 1500 року до н. е., вони узурпували його трон і заснували свою династію, що дуже часто зустрічається в історіях близькосхідних та іранських династій.[1]
Царі Мітанні[ред. | ред. код]
- Кірта (бл. 1500–1490 до н. е.)
- Шуттарна I, син Кірти
- Парраттарна I (П/Барат(т)ама), син Кірти (бл. 1500 — 1470 до н. е.)
- Парша(та)тар (можливо ідентифікується з Парраттарною I) (бл. 1470 — 1450 до н. е.)
- Шауштатар, син Парша(та)тара (бл. 1450 — 1410 до н. е.)
- Артатама I (бл. 1410 — 1400 до н. е.)
- Шуттарна II (бл. 1400 — 1375 до н. е.)
- Арташшумара, син Шуттарни II (бл. 1375 — 1370 до н. е.)
- Тушратта (бл. 1370 — 1350 до н. е.)
- Артатама II
- Шуттарна III
- Шаттіваза (Маттіваза/Куртіваза, Кілі-Тешшуб), син Тушратти (бл. 1350 — 1320 до н. е.)
- Шаттуара I (бл. 1320 — 1300 до н. е.), залежав від Адад-нірарі I, царя Ассирії
- Васашатта, син Шаттуари (бл. 1300 — 1280 до н. е.)
- Шаттуара II, син або племінник Васашатти (бл. 1280 — 1267 до н. е.), переможений Салманасаром I
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія Стародавнього Сходу: Навчальний посібник. Політична історія Ассирії в II тис. до н.е. [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Мітанні і друге піднесення Ашшура [Архівовано 28 квітня 2010 у Wayback Machine.]
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ а б в The Horse, the Wheel, and Language: How Bronze-Age Riders from the Eurasian Ste, 9780691058870. eBay (амер.). Процитовано 3 серпня 2022.