Даші-Батур
| Даші-Батур | |
|---|---|
| Помер | 1714 |
| Країна | Хошутське ханство |
| Діяльність | суверен |
| Титул | Тайджи |
| Посада | хан |
| Батько | Гюші-хан[1] |
| Брати, сестри | Даян Очір-хан |
| Діти | Лобсан Тенцзін |
Даші-Батур (Даш-Баатур, Дайчін-Батор) (*ᠳᠠᠰᠢᠪᠠᠭᠠᠲᠤᠷ; д/н — 1714) — 3-й володар Хошутського ханства в 1668—1671 роках.
Молодший син Гюші-хана. Наприкінці панування останній доручив Даші-Батура разом з братами Дордже Далай-Батуром і Санґ'єрджа Їледеном керувати правим крилом хошутів.
У 1655 року після смерті Гюші-хана став очільником хошутів півночі, біля озера Кукунор. тоді як його старший брат Даян Очір-хан. На той час ймовірно його інші старші брати померли, й Дашті-Батур керував правим крилом.
1668 року після смерті Даян Очір-хана став правителем Хошутського ханства. Але відсутні відомості, що Далай-лама V визнав його правителем Тибету. Цей титул у 1671 році отримав небіж Даші-Батура — Далай-хан. Такі обставини свідчили про зменшення впливу хошутських ханів в Тибеті.
Сам Даші-Батур напевне продовжував керувати хошутами на півночі, зберігаючи титул тайджіабо хунтайджі. Також вимушен був поступитися владою над східними хошутами, яка перейшла до іншого небіжа — Очірту-Цецен-хана, що мігрував до озера Зайсан. Був особливо близький з Панченом Лобсаном Єше і тричі відвідував монастир Ташилхунпо — в 1674, 1680 і 1690 роках.
З початком війни імперії Цін і Джунгарського ханства зберігав нейтралітет. Не надав допомоги Галдан Бошоґту-хану, чим в деякій мірі сприяв поразці того 1697 року. З цього часу обрав політику, спрямовану на союзу з імперією Цін. У листопаді того ж року отримав від імператора Сюаньє титул Хешуо-цінвана, чим Даші-Батура урівняно з вищою знаттю Цін. Разом з тим це свідчило про визнання хошутським ханом влади імперії.
У 1703 році відвідав Сіань, де зустрічався з Сюаньє. 1709 року втрутився у конфлікт навколо наступника Далай-лами VI. Даші-Батур спільно з Цеван Тандзіном (правнуком Гюші-хана) оголосив, що знайшов нове втілення далай-лами — Келсанга Г'яцо, якого оголосили Далай-ламою VII. Проте цього не визнав Лхавзан-хан, володар Тибету.
Помер Даші-Батур 1714 року. Його володіння спадкував син Лобсан Тенцзін.
- Ho-Chin Yang, Annals of Kokonor. Bloomington & The Hague 1969
- Ya Hanzhang, Biographies of the Tibetan Spiritual Leaders Panchen Erdenis. Beijing 1994
- Schaik, Sam Van. Tibet: A History (2011) Yale University Press.