Щаул

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щаул
48°02′25″ пн. ш. 24°22′15″ сх. д. / 48.04048000002777741° пн. ш. 24.37092000002778036° сх. д. / 48.04048000002777741; 24.37092000002778036
Витік на західних схилах гори Корбуль (Мармароський масив)
Гирло Біла Тиса
• координати 48°02′25″ пн. ш. 24°22′15″ сх. д. / 48.04048000002777741° пн. ш. 24.37092000002778036° сх. д. / 48.04048000002777741; 24.37092000002778036
Похил, м/км 55 ‰[1]
Басейн басейн Дунаю[1] і Басейн Тисиd
Країни: Україна Україна
Закарпатська область
Рахівський район
Регіон Закарпатська область
Довжина 17 км
Площа басейну: 63,3 км²
Притоки: гірські потічки
Мапа

Щау́л — річка в Українських Карпатах, у межах Рахівського району Закарпатської області. Ліва притока Білої Тиси (басейн Дунаю).

Опис

Довжина 17 км, площа водозбірного басейну 63,3 км². Похил річки 55 м/км. Річка типово гірська, зі швидкою течією і кам'янистим дном. Долина заліснена, дуже вузька і глибока, місцями каньйоноподібна. Річище слабозвивисте.

Розташування

Щаул бере початок на західних схилах гори Корбуль, що в Мармароському масиві. Тече в межах масиву Рахівські гори спершу на північний захід, у середній течії — на захід, у пригирловій частині — на північ. Впадає до Білої Тиси біля східної околиці села Богдан.

Цікаві факти

  • Колись долиною річки проходила залізниця Видричка — Богдан — річка Щаул, яка використовувалась для лісозаготівлі. Вузькоколійка була побудована до 1945 року. Довжина колії становила 17 км. Розібрана в 1977—1978 роках.
  • У минулому на річці існувала клявза Щаул, яку використовували для лісосплаву. Залишки клявзи збереглися донині (тепер тут є водоспад).

Література

  • Каталог річок України. / Швець Г. І. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1957. — 192 с.
  • (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 1. Западная Украина и Молдавия / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 245 с.

Посилання

  1. а б Каталог річок УкраїниКиїв: 1957. — С. 17. — 192 с.