Їхали козаки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Їхали козаки»
Пісня
Типкозацька пісня
ЗаписаноПолтавщина
Моваукраїнська, білоруська

«Їхали козаки із Дону додому» — українські та білоруські[1][2] народні пісні що оповідають про нетривалий супровід козаків що повертаються опісля бойових дій додому дівчиною, котра у тексті названа «Галею» — поширена загальна назва на означення молодої дівчини/жінки, зокрема на території Полтавщини. Відомі також варіанти «Їхали хозари» та «Їхали татари».[3] Входить до репертуару багатьох виконавців та колективів України, зокрема Воплі Відоплясова та Stelsi.

Текст

Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю, забрали з собою.
Ой ти, Галю, Галю ж молодая,
Підманули Галю, забрали з собою.
Поїхали з нами, з нами козаками,
Лучше тобі буде, чим в рідної мами.
Ой ти, Галю, Галю ж молодая,
Лучше тобі буде, чим в рідної мами.
Везли, везли Галю темними лісами,
Прив'язали Галю до сосни косами.
Ой ти, Галю, Галю ж молодая,
Прив'язали Галю до сосни косами.
Розбрелись по лісу, назбирали хмизу,
Підпалили сосну від гори до низу.
Ой ти, Галю, Галю ж молодая,
Підпалили сосну від гори до низу.
Горить, горить сосна, горить та палає,
Кричить Галя криком, кричить та волає.
Ой ти, Галю, Галю ж молодая,
Кричить Галя криком, кричить та волає.
Хто у лісі буде, хай мене почує,
Той хто дочок має, хай їх научає.
Ой ти Галю, Галю ж молодая,
Той хто дочок має, хай їх научає.

Існують інші слова та інтерпретації цієї пісні.[4][5]

Див. також

Примітки

  1. Песні сямі вёсак: традыцыйная народная лірыка Міншчіны / укладанне і рэдакцыя Н. Гілевіча — Минск: Вышэйшая школа, 1973 — 508 с. — С. 141–142
  2. Шейн П. В. Материалы для изучения быта и языка русского населения Северо-западного края. Песни 411—414. — СПб., 1887. — Т. I, ч. 1. — С. 345–347. — 617 с.
  3. Пісенний вінок: Українські народні пісні з нотами / Упорядник А. Я. Михалко. — 3-тє видання, доповнене. — К. : Криниця, 2009. — 688 с.: іл., ноти. — ISMN 979-09007027-2-2. Сторінка 242.
  4. Михайло Молявко. Хто ж таки їхав із Дону додому?
  5. Світовит Пашник. Сосну підпалили – Галю заміж віддали

Посилання