Їхали козаки
«Їхали козаки» | ||||
---|---|---|---|---|
Пісня | ||||
Тип | козацька пісня | |||
Записано | Полтавщина | |||
Мова | українська, білоруська | |||
| ||||
«Їхали козаки із Дону додому» — українські та білоруські[1][2] народні пісні що оповідають про нетривалий супровід козаків що повертаються опісля бойових дій додому дівчиною, котра у тексті названа «Галею» — поширена загальна назва на означення молодої дівчини/жінки, зокрема на території Полтавщини. Відомі також варіанти «Їхали хозари» та «Їхали татари».[3] Входить до репертуару багатьох виконавців та колективів України, зокрема Воплі Відоплясова та Stelsi.
Текст
- Їхали козаки із Дону додому,
- Підманули Галю, забрали з собою.
- Ой ти, Галю, Галю ж молодая,
- Підманули Галю, забрали з собою.
- Поїхали з нами, з нами козаками,
- Лучше тобі буде, чим в рідної мами.
- Ой ти, Галю, Галю ж молодая,
- Лучше тобі буде, чим в рідної мами.
- Везли, везли Галю темними лісами,
- Прив'язали Галю до сосни косами.
- Ой ти, Галю, Галю ж молодая,
- Прив'язали Галю до сосни косами.
- Розбрелись по лісу, назбирали хмизу,
- Підпалили сосну від гори до низу.
- Ой ти, Галю, Галю ж молодая,
- Підпалили сосну від гори до низу.
- Горить, горить сосна, горить та палає,
- Кричить Галя криком, кричить та волає.
- Ой ти, Галю, Галю ж молодая,
- Кричить Галя криком, кричить та волає.
- Хто у лісі буде, хай мене почує,
- Той хто дочок має, хай їх научає.
- Ой ти Галю, Галю ж молодая,
- Той хто дочок має, хай їх научає.
Існують інші слова та інтерпретації цієї пісні.[4][5]
Див. також
- Горіла сосна — українська народна весільна пісня
Примітки
- ↑ Песні сямі вёсак: традыцыйная народная лірыка Міншчіны / укладанне і рэдакцыя Н. Гілевіча — Минск: Вышэйшая школа, 1973 — 508 с. — С. 141–142
- ↑ Шейн П. В. Материалы для изучения быта и языка русского населения Северо-западного края. Песни 411—414. — СПб., 1887. — Т. I, ч. 1. — С. 345–347. — 617 с.
- ↑ Пісенний вінок: Українські народні пісні з нотами / Упорядник А. Я. Михалко. — 3-тє видання, доповнене. — К. : Криниця, 2009. — 688 с.: іл., ноти. — ISMN 979-09007027-2-2. Сторінка 242.
- ↑ Михайло Молявко. Хто ж таки їхав із Дону додому?
- ↑ Світовит Пашник. Сосну підпалили – Галю заміж віддали