Полтавщина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полтавщина
Держава Flag of Ukraine.svg Україна
Столиця Полтава
Розташовується на водоймі Днiпро, Псел, Ворскла, Сула
Розташування на мапі

Полтавщина — історичний регіон, що лежить у пониззях та у середній течії річок Сули, Псла та Ворскли з історичним центром у Полтаві. В сучасній Україні його територія входить переважно до Полтавської області і часто поняття "Полтавщини" є її синонімом.

З початку 19 до початку 20 століття Полтавщина грала велику роль в українському національному відродженні, оскільки була економічно одним із найрозвиненіших регіонів України. На Полтавщині жило багато дворянських нащадків козацької старшини, а місцеві землевласники мали міцні позиції завдяки родючим ґрунтам і зростанню торгівлі із новоколонізованими південними землями (велике значення мали місцеві ярмарки). В середовищах місцевих еліт знайшли відгук ідеї Тараса Шевченка та Кирило-Мефодіївського товариства, і аж до революції 1917 року Полтавщина залишалася одним із основних осередків громадського життя українців.[1] Значення Полтавщини впало в 1920-их після встановлення радянської влади, розкуркулення і колективізації.

З Полтавщини походило багато важливих українських культурних та політичних діячів 19 — поч. 20 століть, серед них Михайло Драгоманов, Іван Котляревський, Олена Пчілка, Панас Мирний, Григорій Сковорода, Микола Гоголь, Леонід Глібов, Євген Гребінка, Михайло Старицький, Симон Петлюра, Павло Скоропадський.

На основі діалектів сучасної Полтавщини та Південної Київщини сформувалася сучасна українська літературна мова.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Енциклопедія українознавства, Париж — Нью-Йорк, 1970. С. 2210

Література[ред. | ред. код]