Воплі Відоплясова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Воплі Відоплясова
фотографія
Основна інформація
Жанр Рок, панк-рок, фолк-рок, психоделічний рок
Роки з 1986
Країна Україна
Мова Українська
Склад Олег Скрипка
Олексій Мельченко
Сергій Сахно
Євген Рогачевський
Колишні
учасники
Юрій Здоренко (1986-1991)
Олександр Піпа (1986-2007)

vopli.com.ua
Commons-logo.svg Воплі Відоплясова у Вікісховищі

Воплі Відоплясова (також Vopli Vidopliassova, VV та ВВ) — український рок-гурт, створений у 1986 році. Лідером гурту є вокаліст Олег Скрипка. «Воплі Відоплясова» є засновниками українського рок-н-ролу та неостилю етно-рок. Саме вони першими заспівали рок українською за межами України.

Історія[ред.ред. код]

Заснування[ред.ред. код]

Засновниками гурту стали гітарист Юрій Здоренко і басист Олександр Піпа, які до цього з 1984 року грали хеві-метал в гурті «SOS». Переломним моментом для друзів музикантів став 1986 рік, коли сталася зустріч Здоренко і Піпи з музикантом-шоуменом Олегом Скрипкою. Четвертим учасником «ВВ» став ударник Сергій Сахно. Назву нового гурту запропонував Олександр Піпа, що у той час зачитувався Достоєвським: Відоплясов — одержимий літературною діяльністю лакей з «Села Степанчикова та його мешканців». Свої опуси, сповнені зойками душі, він називав «Воплями».

Музика гурту відчула помітний вплив рок-н-ролу, панку і різноманітних етно-стилів. Національного колориту додавало використання української мови. Музичної освіти ніхто з «ВВ» не має. Скрипка прийшов в рок-н-рол з театру і з військового заводу, де після навчання в Київському політехнічному інституті працював інженером. Здоренко був водопровідником. Сахно вчився барабанної справи в ударника київського мюзик-холу. А Піпу вигнали з музичної школи ще в молодших класах. «Я жодного разу не зустрічав басиста, який грав би гірше за мене», — чесно признається Олександр.

У 1987 році «ВВ» дебютували на фестивалі Київського рок-клубу, відразу взявши приз «Гурт року». «Піснею року» став їх «Плач Ярославни». У першій концертній програмі колективу звучали пісні «Товариш майор», «Розмова з Махатмою», «Були деньки» і «Танці». Саме «Танці» стали неофіційним гімном гурту. Цей твір перетнув кордони республіки і познайомив решту міст Радянського Союзу з багатообіцяючими дебютантами з Києва. У 1988 році «Воплі» разом із земляками з «Колезького асесора» і «Рабботи Хо» організували так звану «Рок-артіль» і почали гастролювати по країні. Відбулися концерти на вільнюському «Рок-форумі-88» (диплом фестивалю), дебют в московському БК ім. Горбунова, зйомки у французькому фільмі «Рок довкола Кремля», де «ВВ» символізували національну українську рок-музику, виступи на фестивалях «Київ — Варшава», «Рок-сирок». Скрізь концерти проходили з незмінним успіхом, а в Україні «ВВ» стали практично національними героями.

Європа[ред.ред. код]

У 1990 році «ВВ» провели гастролі по європейських країнах, де їх слов'янська екзотика припала до смаку. Особливо шоу у виконанні Олега Скрипки полюбилося французам, які в березні 1990-го запропонували гурту контракт на випуск декількох компакт-дисків. Запис одного з французьких концертів в 1991 році вийшов на диску «Або-або», який став дебютним вініловим релізом нової незалежної фірми «Буротіна Продакшн» і першою довгограючою платівкою «ВВ».

У 1991 році двоє з «ВВ» — Скрипка і Піпа — переїжджають до Парижа. Творче відрядження затягнулося на п'ять років. Скрипка знаходить постійну роботу художнього керівника дівочого хору в паризькому театрі Філіппа де Куплє. «ВВ» стали інтернаціональним квартетом, коли в склад влилися гітарист Філіпп Можа і барабанщик Стефан Муфліє. У такому вигляді команда інколи виступала в клубах Парижа і пару разів навіть була з концертами в колишньому Радянському Союзі. «Французький період» продовжувався до 1996 року. «Напевно, тепер вже ні за що у світі не став би жити в Парижі. Складне місто для життя», — говорив Скрипка через декілька років після повернення.

Повернення[ред.ред. код]

Після повернення до Києва, гурт відправив додому французів, поповнивши склад Сергієм Сахном і новим гітаристом Євгеном Рогачевським. Колишній лідер гурту «Раббота Хо» Сергій Попович був узятий на посаду саунд-продюсера.

У 1997 році був підписаний довгостроковий контракт з компанією Gala Records, що видала альбом «Музіка» з новими суперхітами «Весна» і «Юра».

У 1998 році побачив світ диск «Країна мрій», значну частину якого склали композиції початку 90-х років. Подібній практиці «ВВ» вірні досі: у нові альбоми неодмінно входять декілька архівних записів.

Наступна пластинка «Хвилі Амура» вийшла на початку 2000 року. Разом зі свіжими хітами «Любов» і «Були на селі» сюди увійшли і декілька дуже старих пісень, наприклад, «Розмова з Махатмою», але особливо «ВВ» порадували новою композицією «День народження» — успіху пісні дуже посприяв вдалий відеокліп з сюжетом у дусі індійських кінофільмів. Хлопці чудово виглядали в образах гарячих індійських парубків.

У 2000 році «Воплі Відоплясова» побували на гастролях в Ізраїлі і США, а також виступили перед американським президентом Білом Клінтоном під час його офіційного візиту в Україну.

У 2004 році гурт взяв участь в Помаранчевій революції.

У 2006 році виходить студійний альбом «ВВ» під назвою «Були деньки», присвячений 20-річчю гурту. У січні 2007 року колектив покидає Олександр Піпа.[1] У ювілейний тур по містах України з гуртом вирушає новий басист Олексій Мельченко.

У 2008 році гурт записує рок-версію Державного гімну України, а також випускає подвійний концертний альбом, що відтворює виступ колективу на фестивалі «Рок Січ».

Напередодні нового 2009 року виходить сингл з новим потенційним хітом — піснею «Ладо».

2013[ред.ред. код]

«ВВ» стають учасниками першого російського «випуску» популярного міжнародного фестивалю світової музики World of Music, Art and Dance (WOMAD) Russia, який пройшов у Кисловодську з 20 по 22 вересня 2013.[2] З 20 жовтня цього ж року гурт «Воплі Відоплясова» вирушає в тур містами України, в підтримку свого нового 10-го ювілейного альбому, що називається «Чудовий Світ».[3] Ексклюзивна концертна презентація диску відбулася 28 листопада у Львові на майданчику Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької.

2014[ред.ред. код]

У серпні 2014-го концерти «ВВ» в Москві та Кубані скасували без офіційного занесення музикантів до будь-якого «чорного списку»: «Ми вже в цьому списку і до Росії їздити не можемо. У нас були заплановані два концерти — на Кубані і в Москві. Їх скасували, тому що ми українці»[4]

2015—2017[ред.ред. код]

«Ми починали з панк-року, потім грали етно-рок, зараз експериментуємо з електронним та оркестровим звучанням — це пошук ідеальної музичної форми, — говорить Олег Скрипка. — Якщо ти не змінюєшся, не розвиваєшся — то зупиняєшся. Потреба кожного артиста — оновлюватися, рости професійно. Навіть відомі пісні, котрі ми граємо багато років, завжди намагаємося виконувати по-новому, шукати інші варіанти подачі, аби пісня звучала яскраво», — говорить Скрипка.

В останні два роки ВВ багато гастролюють світом та Україною. Були на гастролях у США, Канаді, країнах Балтії, Данії, Німеччині та інших країнах.[5]

У 2016 році ВВ відсвяткували тридцятирічний ювілей творчої діяльності та 10 березня зіграли великий ювілейний концерт у Палаці спорту[6]. Він став початком всесвітнього ювілейного туру «ВВ XXX». Музиканти зіграли концерти в Америці, Канаді, Англії, Латвії, Франції Греції та Білорусі.[7]

Олег Скрипка багато разів виступав перед українськими бійцями на передовій, зокрема у Дебальцевому, у прифронтових містах та селах, у госпіталях. Влітку 2016-го «Воплі Відоплясова» здійснили «Фронтовий тур ВВ», виступивши перед бійцями на передовій у Мар'їнці, Костянтинівці та Селідово.[8]

Сьогодні «Воплі Відоплясова» — один з найпопулярніших у світі українських рок-колективів, що дає до 200 концертів на рік і, за словами відомого російського журналіста Артемія Троїцького, є «еталоном „живо-концертного“ східнослов'янського рок-бенда, і еталоном досі неперевершеним».

Склад[ред.ред. код]

Теперішні учасники[ред.ред. код]

Колишні учасники[ред.ред. код]

Дискографія[ред.ред. код]

Студійні альбоми[ред.ред. код]

Концертні альбоми[ред.ред. код]

Збірки реміксів[ред.ред. код]

Сингли[ред.ред. код]

DVD[ред.ред. код]

Неофіційні альбоми[ред.ред. код]

Відеокліпи[ред.ред. код]

У відеокліпах ВВ простежується любов до українського автопрому. Так в кліпі на пісню Музіка можна побачити автомобіль ЗАЗ-1105 Дана [1], а в кліпі на пісню Полонина окрім автомобіля ЛуАЗ-1302 Волинь ще й трактор ХТЗ Т-150 і танк Т-64Б [2]. У одному з останніх кліпів на пісню Відпустка присутні два кабріолети на базі автомобілів ЗАЗ-965 та ЗАЗ-968 [3].

Рік Назва пісні Режисер(и) Альбом
1989 «Танці» Танці
1996 «Музіка» Музіка
«Весна» Олександр Солоха
1997 «Горіла сосна» Євген Митрофанов
1998 «Любов» Хвилі Амура
1999 «День народження» Ольга Столповська & Дмитро Троїцький
«Були на селі»
2000 «Таємні сфери»
2001 "День нароDJення (remix) День нароDJення
2002 «Світ» Михайло Шелепов та Олег Лебідь Файно
2003 «Полонина» Михайло Шелепов
"Сонячні дні "Андрій Лебедєв
«Зоряна осінь» Ульяна Шишкіна
2006 «Пісенька» Були деньки
«Колискова» Олег Цуріков
«Катерина» Роман Бондарчук & Олег Скрипка
2009 «Ладо» Олег Скрипка & Віктор Скуратовський Чудовий світ
«Чіо Чіо Сан» Олег Скрипка
2010 «Відпустка»
2012 «Щедрик»
2013 «Чудовий світ»
2015 « Талалай»[9] Володимир Якименко

Мультимедія[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]