Феофілактов Костянтин Матвійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:46, 22 листопада 2021, створена 194.44.28.138 (обговорення) (Література: Шаталов Н.Н. Патриарх украинской геологии. К 200-летию професора К.М. Феофилактова // Мінеральні ресурси України, 2021. № 3. С. 43-47.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Феофілактов Костянтин Матвійович
Народився20 жовтня (1 листопада) 1818(1818-11-01)
Петербург
Помер3 лютого (21 січня) 1901(1901-01-21) (82 роки)
Київ
ПохованняБайкове кладовище
Місце проживанняКиїв
Країна Російська імперія
Діяльністьнауковець
Alma materГоловний педагогічний інститут, Петебург
Галузьгеологія
ЗакладКиївського університету Св. Володимира
ПосадаРектор Київського університету
Вчене званняпрофесор
Відомий завдяки:засновник київської школи геологів та петрографів
Нагороди
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня

Костянти́н Матві́йович Феофіла́ктов (* 20 жовтня (1 листопада) 1818, Петербург — 21 січня (3 лютого) 1901, Київ) — геолог. Вважається засновником київської школи геологів та петрографів.

Біографія

Закінчив фізико-математичний факультет Головного педагогічного інституту Санкт-Петебурга. З 1845 працював у Київському університеті (з 1852 — професор, 1880 — 81 — його ректор). Викладав в університеті курси мінералогії та геології на природничому відділенні фізико-математичного факультету та на медичному факультеті й завідував кабінетом мінералогії та геології.

Основні праці присвячені геології Правобережжя, зокрема Київщини; він вперше склав геологічну карту Київської губернії (1:420 000) і Києва (1:16 800), дослідивши проблеми зсувів київських гір.

Своїми геологічними розвідками Костянтин Феофілактов передбачив існування Дніпровсько-Донецького прогину, що нині є основним нафтогазовим джерелом України.

1877–1878 — голова Київського товариства природознавців.

Геологічні колекції, зібрані К. М. Феофілактовим, перейшли у власність університету. За його участі поповнилися цінними експонатами мінералогічний кабінет (більше як на 3000 одиниць) та створена ним мінералогічна лабораторія з великою бібліотекою спеціальної літератури.

За даними краєзнавця Дмитра Гамалія, Костянтин Феофілактов мав садибу у Броварах.[1]

Помер у Києві, похований на новому Байковому цвинтарі.

Примітки

  1. 1-10 номер 1992 рік. Нове життя: № 7 (8250), стор. 3, 22.01.1992

Література

Посилання