Софіологія

Софіологія — синкретичне релігійно-філософське вчення, що включає філософську теорію «позитивної всеєдності», розуміння мистецтва в дусі містичної «вільної теургії», що перетворює світ на шляхах до його духовної досконалості, концепція художнього вираження «вічних ідей» і містичне уявлення Софії як космічного творчого принципу. Була викладена і розвинена російськими філософами XIX—XX століття: Володимиром Соловйовим, Сергієм Булгаковим, Павлом Флоренським, Львом Карсавіним та іншими.

Див. також

• Софія (мудрість)

Література

• В. Горський. Софійність // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 594. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Посилання

• Всеєдності філософія; Софіологія // Українська Релігієзнавча Енциклопедія