Булгаков Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Миколайович Булгаков
рос. Сергей Николаевич Булгаков
Sbulgakov.jpg
Основні відомості
Народження 28 червня (10 липня) 1871(1871-07-10)
Лівни
Країна: Flag of Russia.svg Російська імперія
Франція Франція
Альма-матер: Московський університет
Заклад: Московський державний університет імені Ломоносова
Конфесія: РПЦ МП
Смерть: 13 липня 1944(1944-07-13) (73 роки)

Париж

br/>Рак гортані[d]
Місце поховання: Сент-Женев'єв-де-Буа
Праці й досягнення
Рід діяльності: письменник, економіст
Основні інтереси: теологія
Булгаков Сергій Миколайович у Вікісховищі?

Сергій Миколайович Булгаков (рос. Серге́й Никола́евич Булга́ков; 16 (28) липня 1871, Лівни, Орловська губернія, Російська імперія — 13 липня 1944, Париж, Франція) — російський релігійний філософ, богослов, православний священик.

Творець вчення гностичного штибу про Софію[ru] Премудрість Божу, засуджене РПЦ МП в 1935 р.[1][2][3][4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї сільського священика. Навчався в Лівенському духовному училищі й в Орловській Духовної семінарії (до 1888 р.), а потім навчався два роки в Єлецькій класичній гімназії.

У 1894 р. завершив навчання на юридичному факультеті в Московському університеті.

У 1901 р. після захисту дисертації в Московському університеті працював ординарним професором Київського політехнічного інституту на кафедрі політичної економії.

З 1906 р. — професор Московського комерційного інституту (до 1918 року). В цьому ж році був обраний депутатом II Державної Думи (як безпартійний «християнський соціаліст»).

У 1922 р. включений в складені державним політичним управлінням НКВС за ініціативою В. І. Леніна списки діячів науки та культури, котрих мали вислати за кордон СРСР. 30 грудня 1922 р. він вирушив з Криму у вигнання й після недовгого перебування в Константинополі прибув до м. Праги (Чехословаччина). Де в травні 1923 р. обіймав посаду професора церковного права й богослов'я на юридичному факультеті Російського Наукового Інституту.

Похований на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Православная Энциклопедия.(рос.)
  2. Русское зарубежье. Золотая книга эмиграции. Первая треть ХХ века: Энциклопедический биографический словарь. — М.: Российская политическая энциклопедия, 1997. — С.115-116.(рос.)
  3. Календарь «Святая Русь». Издательство «Русская Идея». (рос.)
  4. Еретическое учение о Софии Премудрости Божией. Определение Архиерейского Собора Русской Православной Церкви Заграницей отъ 17/30 октября 1935 года о новом учении протоиерея Сергия Булгакова о Софии Премудрости Божией (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • В. Остудін. Булгаков Сергій Миколайович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — 808 с. ISBN 978-966-611-818-2.
  • Булгаков, Сергій Миколайович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Посилання[ред. | ред. код]