Гордієнко Яків Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гордієнко Яків Якович
Ім'я при народженніГордієнко Яків Якович
Народження16 квітня 1925(1925-04-16)
СРСР СРСР, місто Одеса
Смерть30 липня 1942(1942-07-30) (17 років)
СРСР СРСР, Одеса
ПохованняПарк імені Тараса Шевченка (Одеса)
КраїнаСРСР СРСР
ЧленРадянські партизани і Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді
КомандуванняВатажок групи партизанів
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
Орден Вітчизняної війни I ступеня
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
Медаль «За оборону Одеси»
Медаль «За оборону Одеси»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гордієнко.

Яша Гордієнко (Гордієнко Яків Якович; 16 квітня 1925, Одеса — 30 липня 1942, Одеса) — комсомолець-розвідник, ватажок групи у чекістському загоні В. М. Молодцова-Бадаєва в Одесі.

Біографія

Яків Гордієнко народився 16 квітня 1925 року в родині колишнього моряка броненосця «Синоп» Якова Кондратовича та домогосподарки Матрьони Демідівни. Він був середнім із трьох дітей. У 1940 році Яків закінчив 8 класів трудової школи та поступив до Спеціальної школи ВМС[1].

Увійшов в загін чекіста В. О. Молодцова-Бадаєва, що формувався з метою подальшого здійснення діверсійних операцій на території Одеси та області. Спочатку був зв'язним так званого «летючого загона», який мав конспіративну квартиру в Одесі. Потім він очолив загін.

Яків Гордієнко зробив чимало для того, щоб нашкодити румунським окупантам на користь чекістів. Зусиллями його групи добувалися цінні відомості для комуністичного підпілля Одеси, а також для головного командування у Москві. Яків Гордієнко брав участь у численних операціях проти румун на користь комуністам. В одному загоні із Яковом боротьбу з румунськими окупантами, на користь московських окупантів вели його старший брат Олексій, а також молодша сестра Ніна.

У лютому 1942 року на конспіративній квартирі по вул. Ніжинській, 75. Я. Гордієнко, В. О. Молодцов-Бадаєва та декількох московських шпигунів було заарештовано через зраду А. Б. Федоровича (Бойко). Їх доставили у в'язницю Сигуранци (румунська поліція).. Протягом лютого — травня, комуністично налаштованого Якова водили на допити.

У травні 1942 року Якова було переведено до в'язницю на Люстдорфський шлях. У липні Якову Гордієнко було виголошено смертний вирок. Коли Якова вели на розстріл, конвоїр вбив його лопатою по голові.

Нагороди

Якова Гордієнко було нагороджено орденом Вітчизняної війни 1 ступеня (посмертно), медалями «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня і «За оборону Одеси».

Пам'ять

  • Іменем Я. Гордієнка названо одну з вулиць Одеси.
  • На фасаді школи № 121 (Одесса), в якій навчався герой-підпільник, встановлено меморіальну дошку[2].
  • З 1961 по 2000 роки ім'я героя-підпільника носив Палац піонерів та школярів (потім — Палац дитячої та юнацькох творчості).
  • У 1964 році останки Якова Гордієнка було урочисто поховано на Алеї Слави Парка ім. Т. Шевченка (Одеса)[3].
  • У 1973 році на Одеській кіностудії було знято художній фільм «Мальчишку звали Капитаном» по роману письменника Григорія Карєва «Твій син, Одесо»[4]

Примітки

  1. ↑ Лики войны: Яшка — капитан подполья, «Правда», 04.02.2013
  2. ↑ Офіційний сайт школи № 121
  3. ↑ Сестра Яши Гордиенко: "Я плакала и просила оставить его в покое! А мама сказала: «Яша принадлежит не нам, а Одессе…», Комсомольская правда, 06.04.2011
  4. ↑ Анотація до фільму «Мальчишку звали Капитаном»

Література

  • Карев Г. А. Твой сын, Одесса. — Маяк, 1990. — 297 с. — ISBN 5-7760-0162-5.
  • Корольков Ю. М. Операция «Форт». — М.: Советская Россия, 1970. — 464 с. — 100 000 экз.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гордієнко_Яків_Якович&oldid=33949970