Беркут (вірш)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:36, 9 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 9 грудня 2021, заснована на цій версії.
Плакат з віршем "Беркут", вивішений поблизу Європейської площі в ході акцій протесту, січень 2014
Уривок з вірша

Я не люблю тебе, ненавиджу, берку́те!
За те, що в груді ти ховаєш серце люте,
За те, що кров ти п'єш, на низьких і слабих
З погордою глядиш, хоч сам живеш із них;
За те, що так тебе боїться слабша твар,
Ненавиджу тебе за теє, що ти цар!
І ось блищить мій кріс — ціль добра, вистріл певен,
І вбійчеє ядро під хмари понесе він.

І замість нести смерть згори на земне ложе,
Ти сам спіткаєш смерть під хмарами небоже.
І не як божий суд, але як труп бездушний
Ти впадеш, судові тих моїх куль послушний.
І не остатній ти! Нас є стрільців стосот;
І все, що звесь беркут, полоще кров'ю рот,
Вивищуєсь над мир, тривогу й пострах сіє, —
Те кулі не уйде, як слушний час наспіє.
А труп бездушний ми без жалю, без промови
Ногою копнемо й підемо дальш на лови.

«Беркут» — вірш українського письменника Івана Франка.

«Беркут» — один із програмних віршів Івана Франка, написаний 22—24 травня 1883 року[1] і увійшов до циклу «Excelsior» збірки поезій Івана Франка «З вершин і низин», яка була вперше надрукована у 1887 році.[2] Вірш написаний важкою стопою із послідовним римуванням.[3] Цей вірш символіко-алегоричний, І.Франко виступає проти поневолення, насильства й примусу; раз і назавжди встановленої ієрархії. Беркут — символ невблаганної Долі, «над життям грізний, невпинний образ смерти».[4] У вірші концентрована вся ненависть Франка до хижацтва і виражає ставлення до царів-тиранів:

Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте! // За те, що в груді ти ховаєш серце люте…

Франко виступає проти царської жорстокості, хижацтва і закликає воздати злом за зло, жорстокістю за жорстокість. «Героїзм бунту — це відповідь на фатальний тиск нелюдської влади.»[4]

Вірш був перекладений німецькою мовою Остапом Грицаєм[5], французькою бельгійським перекладачем українського походження Андієм Свірко[3], російською В. Державіним та Н. Брауном. Вірш звучав зі сцени під час Євромайдану. [6]

Примітки

  1. ↑ В одному з примірників другого видання збірки «З вершин і низин» І. Франко виправив дату написання: «22-24 жовтня 1883». Цей примірник зберігається в особистій бібліотеці С. В. Щурата.
  2. ↑ Енциклопедія життя і творчості І.Франка
  3. ↑ а б Кравець Ярема Іванович Андрій Свірко — бельгійський перекладач і дослідник поетичної творчості Івана Франка (ВЛУ. Сер. філол., 2010. Вип. 51) [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  4. ↑ а б Богдан Тихолоз. «Excelsior!» Івана Франка як цикл філософських алегорій [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ Серія філол. 2004. Вип. 35. С. 204–218
  5. ↑ Любов ПРИМА. ПОЕЗІЇ ІВАНА ФРАНКА В НІМЕЦЬКОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДАХ ОСТАПА ГРИЦАЯ
  6. ↑ На Євромайдані письменники провели вечір при діжках

Посилання

У Вікіджерелах є
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Беркут_(вірш)&oldid=34026583