Софілканич Василь Ілліч
| Софілканич Василь Ілліч | |
|---|---|
| Народився |
1931 Лецовиця |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | педагог |
| Нагороди | |
Софілканич Василь Ілліч (1931, село Лецовиця, Мукачівський район) — український педагог. Голова Мукачівської міської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Народився 1931 року в селі Лецовиця Мукачівського району в багатодітній селянській родині.
Після закінчення середньої школи і проходження спеціальних педагогічних курсів одержав призначення на посаду вчителя української мови та старшого піонер-вожатого у Станівську семирічну школу, де працював до вступу в Ужгородський державний університет. Закінчивши стаціонарно філологічний факультет, був направлений на роботу в Дусинську середню школу Свалявського району, де працював вчителем української і російської мови та літератури у старших класах та заступником директора з навчально-виховної роботи[1].
У 1957 році був переведений у Великолучківську середню школу Мукачівського району, де працював учителем, редагував колгоспну багатотиражку «Колгоспні вісті». З 1969 по 1975 роки очолював Великолучківську середню школу. Понад 10 років керував районним методичним об'єднанням вчителів української мови і літератури, працював районним, обласним методистом, інспектором на громадських засадах. За педагогічну роботу, активну громадсько-політичну діяльність багато разів нагороджувався грамотами облвно, облпрофради та інших державних органів[1].
У липні 1975 року переїхав на постійне місце проживання в Мукачево. Працював викладачем Мукачівського СПТУ № 7 і 10 років поспіль за сумісництвом — начальником піонертабору «Виноградар» обкому профспілки харчової промисловості, а потім — сільського господарства[1].
Василь Софілканич був ініціатором створення Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка, відродження «Просвіти» в Мукачеві, яку очолює вже 20 років[1].
Учасник Великої Вітчизняної війни, нагороджений медаллю «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні»[1].
За багаторічну сумлінну працю, активну участь в громадському житті міста удостоєний звання «Відмінник освіти України», нагороджений медаллю «Ветеран праці», багатьма грамотами обласної та міської рад, облвно, облпрофради, ЦВК[1].
31 травня 2007 року удостоєний звання «Почесний громадянин м. Мукачева»[2].
Указом Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року нагороджений ювілейною медаллю «25 років незалежності України».[3]
- ↑ а б в г д е Пагиря В. В., Федів Є. Т. Творці історії Мукачева. — Ужгород: ТДВ «Патент», 2011. — 120 с., іл. ISBN 978-617-589-012-7
- ↑ "Почесні громадяни Мукачевого". Архів оригіналу за 29 квітня 2012. Процитовано 6 грудня 2012.
- ↑ Указ Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року