Медуза (картина Караваджо)
| Медуза | |
 | |
| Автор | Караваджо |
|---|---|
| Час створення | 1597-1598 (другий варіант) |
| Розміри | 60 × 55 |
| Матеріал | полотно, натягнуте на дерев'яний щит (з тополі) |
| Техніка | олійні фарби |
| Місцезнаходження | Уффіці (Флоренція) |
«Медуза» (італ. Medusa, або італ. Scudo con testa di Medusa — щит з головою Медузи) — картина італійського художника епохи Відродження Караваджо. Караваджо створив два варіанти картини, один з яких зберігається в приватній колекції, а інший виставлено в Галереї Уффіці (Флоренція).
Історія
Перша версія картини Караваджо «Медуза» також називається «Муртола», за прізвищем італійського поета Гаспаре Муртола, який написав про цю картину[1] Картина має підпис Michel A F тобто лат. Michel Angelo Fecit — Мікеланджело зробив (Мікеланджело — це ім'я Караваджо), її розміри — 48 х 55 см. Картина зберігається в приватній колекції[2].
Друга версія картини «Медуза» трохи більша за розмірами (60×55 см) й не має підпису. Саме вона зберігається галереї Уффіці в Флоренції.[3] Цю другу «Медузу» в Караваджо замовив кардинад Франческо Марія дель Монте. Вона написана на дерев'яному щиті, який входив до набору парадних обладунків, призначених для великого герцога Фердинандо I Медічі.
1993 року картина постраждала під час замаху мафії на Віа деї Джоргофілі. «Медуза» Караваджо перебувала на реставрації до 2002 року. Реставраційні роботи проводив Стефано Скарпеллі під керівництвом Катеріни Канева. Реставрація коштувала 250 000 євро, з яких 185 000 євро було надато фірмою оренди автомобілів «Маджоре», а 65 000 євро становили пожертви відвідувачів музею.[4].
Опис
Караваджо розробляє відомий міфологічний сюжет про Медузу Горгону, яку вбив герой Персей за допомогою щита, подарованого Афіною. Полірований щит служив як дзеркало, таким чином Персей не мусив прямо дивитися на Медузу й не перетворився від її погляду на камінь. Голову Медузи Персей підніс Афіні Палладі на подарованому нею щиті. Сюжет про Медузу описаний у «Метаморфозах» Овідія.
Голова Медузи зображена на справжньому парадному щиті з опуклою поверхнею, що робить виразнішим вираз її обличчя. Сама голова закривавлена, а волосся, згідно з переказом, зображено у вигляді змій. Голова Медузи зображено не зовсім анфас, а трохи збоку, таким чином глядач картини уникає прямого погляду Медузи та пов'язаної з цим загрози перетворитися на камінь.
Примітки
- ↑ Gloria Fossi, Uffizi: Art, History, Collections (Giunti Editore, 2004), p. 530.
- ↑ Un tableau du Caravage définitivement identifié. FranceTV Info. 24 лютого 2012.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 4 жовтня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Le Journal des Arts — N° 163 — 24 janvier 2003
Література
- Giacomo Berra, «La Medusa „tutta serpeggiata“ del Caravaggio: fonti mitologico-letterarie e figurative», Caravaggio: la Medusa. Lo splendore degli scudi da parata del Cinquecento, catalogo della mostra a cura di M. Bona Castellotti, Milano (Museo Bagatti Valsecchi), Cinisello Balsamo: Silvana Editoriale 2004, p.55-83.
- Mina Gregori, «Testa di Mesusa» (scheda di catalogo), Caravaggio e caravaggeschi a Firenze, catalogo della mostra a cura di G. Papi, Firenze (Palazzo Pitti; Galleria degli Uffizi), Livorno: Sillabe, 2010, p.107-109.
- Taro Kimura, «Un'ipotesi iconografica sulla testa di Medusa di Caravaggio», Predella, XXXII, (2013).
- Susanne E. L. Probst, «La rotella del Caravaggio e la Galleria degli Uffizi», Caravaggio: la Medusa. Lo splendore degli scudi da parata del Cinquecento, catalogo della mostra a cura di M. Bona Castellotti, Milano (Museo Bagatti Valsecchi), Cinisello Balsamo: Silvana Editoriale 2004, p.29-33.
- Francesco Solinas, «Naturalismo del Caravaggio e il gusto del Cardinal del Monte», La Medusa del Caravaggio restaurata, a cura di C. Caneva, Roma: Retablo, 2002, p.27-38.
- Ermanno Zoffili e Mina Gregori, The first Medusa: Caravaggio, Milano: 5 continents, 2011.
