Ворота Корану
| Ворота Корану | |
 | |
| Названо на честь | Коран[1] |
|---|---|
| Країна | Іран[2] |
| Адміністративна одиниця | шахрестан Ширазd |
| Місце розташування | Шираз[2] |
| Замовник | Адуд ад-Даула[1] |
| З матеріалу | камінь, цегла і розчин |
| Архітектурний стиль | Buyid architectured[1], Zand architectured[1], каджарська архітектураd[1] і Пахлавійська архітектураd[1] |
| Дата офіційного відкриття | 10 століття[1] і 1949[1] |
| Час/дата припинення існування | 1936[1] |
| Статус спадщини | Іранська національна спадщинаd[2] |
| Вказівки, як дістатися | تنگ الله اکبر، ورودی شمالی شهر[2] |
 | |
 Ворота Корану у Вікісховищі | |
Координати: 29°38′08″ пн. ш. 52°33′42″ сх. д. / 29.635619000027777048° пн. ш. 52.56185000002777485° сх. д.
Брама Корану (перс. دروازه قرآن Darvāzeh Qur'an) — історична брама на півночі Ширазу (Іран).
Розташована на північно-східному виході з міста, на шляху до Марвдашта й Ісфахана, між горами Баба-Кухі та Чехель-Макам у каньйоні Аллах Акбар[fa][3].
9 грудня 1996 року Брама Корану під номером 1800 увійшла до списку національних пам'яток Ірану.
Історія
В давнину Шираз мав шість брам: Брама Корану, Брама Есфагана (перс. دروازه اصفهان), Брама Сааді (перс. دروازه سعدی), Брама Кесабхане (м'ясників)(перс. دروازه قصابخانه), Брама Казеруна (перс. دروازه کازرو), Брама Шаха Даї Алі Аллаха[fa] (перс. دروازه شاه داعی الی اللّه). Із них лише Брама Корану збереглася до наших днів, хоча місця колишнього розташування решти воріт відомі.
Вперше Брама Корану була побудована за правління Адуда-аль-Давли. До часів династії Зендів сильно постраждала, тому її відбудували і додали невелике приміщення зверху, в яке помістили дві книги Корану, відомі під назвою Хефдах-Ман, написані рукою Султана Ібрагіма Бін Шаруха Гурекані[en][3]. За повір'ям, коли подорожні на шляху з міста проходили крізь браму, то на них сходило благословення Святої Книги, і це їм мало допомогти на шляху до північних міст.
За правління династії Каджарів брама зазнала значних ушкоджень внаслідок численних землетрусів. Згодом їх відбудував Махаммад Закі Хан Нурі[3]. 1937 року цю будівлю за наказом Рези Пахлаві зруйнували, а обидві книги Корану перенесли до Музею Парс у Ширазі, де вони зберігаються дотепер. 1949 року купець Хосейн Іґар, також відомий під іменем Етемад аль-Теджар, відбудував арку брами[3].
Ця нова брама більшого розміру ніж попередні й має крім великого проходу два малих проходи по боках. Над цими бічними проходами зі всіх боків є написи шрифтами сулюс і насх, що є аятами із сур Корану. Зверху над брамою, як і в попередній версії, також є невелике прямокутне приміщення.
Інші пам'ятки біля брами
На відстані менш як 10 метрів від брами розташована могила поета Хаджаві-є Кермані, а за менш як кілометр — сад Джахан Нама[fa] і мавзолей Гафіза[fa]
Сьогодні Брама Корану є частиною міського парку, де ширазці проводять свій вільний час.
Примітки
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ворота Корану |
Посилання
|
Це незавершена стаття про Іран. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |