Камінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Камені на дні водойми.
78-тонний камінь-валун

Ка́мінь (англ. stone, нім. Stein) — тверда гірська порода чи мінерал у вигляді суцільної маси або окремих шматків.

Природні камені складають найважливішу частину мінерально-сировинної бази сучасної будівельної індустрії. Промисловістю використовуються як будівельний матеріал магматичні, метаморфічні, ефузивні і осадові гірські породи. Значна маса видобутого будівельного каменю використовується для виробництва щебеню, що застосовується як заповнювач бетонів і в дорожньому будівництві, в меншій кількості — для виробництва бутового каменю.

Фактура поверхні природного каменю[ред. | ред. код]

Фактура, тобто особливості побудови поверхні природного каменю залежить від методів його обробки — пиляння, шліфування, полірування тощо. Для каменів розрізняють: колоту фактуру, фактуру природної скелі, розщеплену фактуру (для сланцю), травлену фактуру (виріб з каменю обробляють кислотою, наприклад, азотною), обпалену фактуру, пофарбовану тощо.

Назва[ред. | ред. код]

Залежно від розміру й форми, камінь може мати інші назви:

  • Брила чи глиба — великий безформний шматок каменю
  • Валун — великий, різною мірою обкатаний уламок гірської породи діаметром від 256 до 1024 мм
  • Галька — маленькі обкатані і відшліфовані водою камінці, розміром менші за валуни, але більші за гравій
  • Голиш — круглий гладкий камінець
  • Гравій — дуже дрібні камінці, обкатані водою
  • Крем'ях — гладенький (переважно заокруглений) камінець, який використовують діти для гри
  • Ринь, рінь — загальна назва гравію, гальки, крупного піску; берег, покритий рінню, у діалектах відомий як зарінок
  • Щебінь, груз — подрібнене каміння, що використовується для дорожніх та будівельних робіт
Штучний камінь

«Камінь» в назві мінералів[ред. | ред. код]

Термін «камінь» є складовою частиною других (зайвих) назв ряду мінералів, або сумішей і зростків мінералів, а також торгових, місцевих і національних назв мінералів:



Камені в природі[ред. | ред. код]

Видобуток каменю[ред. | ред. код]

Масове ламання природного каменю сягає сивоїдавнини. Цей важливий напрямок розвитку гірництва з давніх часів і до сьогодення забезпечує людину пісковиком, вапняком, мармуром, крейдою, гранітом, базальтом, порфіром та іншими будівельними й декоративними матеріалами. Слід відзначити, що на відміну від інших корисних копалин, природні камені мають значно більше поширення в земній корі, беручи безпосередню участь у її будові. Видобуток каменю відрізнявся відносною простотою, використанням нескладних знарядь і пристроїв, проводився здебільшого відкритим способом, де виконання робіт доручалося не тільки професійним гірникам, а й будівельникам та іншим спеціалістам. Більшість технологій видобутку каменю використовувалась майже без змін протягом тисячоліть, причому застосування підривних технологій (починаючи з ХVI ст.) не виключило традиційного ламання каменю клинами.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]