Аят

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ая́т, айа́т (араб. آية‎ — знамення, знак, диво) — найменший відокремлений текст Корану, вірш. В Корані 6236 аятів, вони всі пронумеровані. В ісламі аят може стосуватися речей, відмінних від віршів Корану, таких як релігійні зобов’язання або космічні явища[1]. У Корані це згадується в кількох віршах, як-от:

"

Такими є знамення Аллага, які Ми читаємо тобі в істині. У яку ж розповідь, якщо не про Аллага та Його знамення, вони увірують?

"


Окремими аятами, написаними чи вирізаними на каменях, дереві і таке інше, прикрашають мечеті і інші споруди, пишуть на надгробках. Деяким аятам приписується магічна сила.

Огляд значення[ред. | ред. код]

Аль-Фатіха

Хоча в контексті Корану воно означає «вірш», сумнівно, чи означає «آية‎» щось інше, крім «знаку», «доказу» або «видатної події» в тексті Корану. «Знаки» стосуються різних явищ, починаючи від Всесвіту, його створення, чергування дня і ночі, опадів і життя і зростання рослин. Інші згадки стосуються чудес або нагород за віру та долю невіруючих. Наприклад:

«Серед Його знамень — створення небес і землі, а також живих істот, яких Він там поселив. Він може зібрати їх, коли побажає!» (42:29)
«Знамення для них — мертва земля, яку Ми оживляємо та виводимо звідти зерно, яким вони харчуються.» (36:33)
«Вони вважали його брехуном, тож Ми знищили їх! Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує!» (26:139)
«…така сама людина, як і ми. Покажи нам знамення, якщо ти один із правдивих!» (26:154)

Кожний розділ (сури) Корану складаються з певної кількості аятів, чисельність яких коливається від 3 до 286. У довгій сурі вони можуть бути додатково згруповані в тематичні послідовності або уривки.

З метою тлумачення аяти поділяються на дві групи: чіткі й недвозначні (мухкам) і двозначні (муташабе)[2]. Це розрізнення ґрунтується на самому Корані:

" Він — Той, Хто зіслав тобі Писання. Є в ньому аяти, які викладені зрозуміло, вони — матір Писання. А інші мають багато значень. Тож ті, чиї серця відхилилися убік, йдуть за багатозначним, прагнучи смути і прагнучи тлумачення їхнього. Але тлумачення їхнього не знає ніхто, окрім Аллага. І утверджені у знаннях говорять: «Ми віримо в це. Усе воно — від Господа нашого!» Але ж пам'ятають це лише обдаровані розумом!
"


Невірним антиісламським твердженням є те, що кількість віршів у Корані становить 6666. Фактично загальна кількість віршів у Корані становить 6236 без урахування басмали та 6348 разом із нею. У Корані 114 сур, однак є лише 112 ненумерованих басмал, тому що сура Ат-Тауба промовляється без басмали на початку, а Аль-Фатіха пронумерована. Є ще одна басмала в середині аяту 30 сури Ан-Намль, але вона не включається, тому що вона вже додана як аят.

Був спеціально створений символ Unicode для кінця аяту — U+06DD (۝).

Перший аят в Корані в хронологічному порядку містить сура Аль-Алак. Перший аят з традиційного порядку містить сура Аль-Фатіха. Вказані рядки відповідно:

«Читай! І Господь твій — Найщедріший, …» (96:3)
«Ім'ям Аллага Милостивого, Милосердного!» (1:1)

Найдовший аят містить сура Аль-Бакара, в українському перекладі там 186 слів. Найкоротший — сура Ар-Рахман, який складається з всього двох слів. Вказані рядки відповідно:

«О ви, хто увірував! Якщо укладаєте договір боргу на певний термін, то записуйте це. І нехай писар записує це справедливо. Нехай не відмовляється записати його так, як навчив Аллаг. Нехай пише, а той, хто отримує позику, нехай диктує йому, і нехай боїться Аллага, та не применшує там нічого. А. якщо той, хто бере в борг, нерозумний або кволий, чи не може диктувати, то нехай диктує його опікун. Покличте двох свідків із ваших чоловіків. А якщо не буде двох чоловіків, то нехай буде один чоловік і дві жінки, яких ви згодні взяти за свідків. Якщо перша помилиться, то друга нагадає їй. Нехай свідки не відмовляються, коли їх запрошують. І не нехтуйте записувати угоду — малу чи велику — із зазначенням її терміну. Так буде справедливіше перед Аллагом, надійніше для свідчення та краще для уникнення сумнівів. Однак, коли це буде торгівля з розрахунком готівкою на місці, то не буде вам гріха, якщо не запишете цього. Але кличте свідків, коли укладаєте між собою торговельні угоди. Не можна кривдити ні писаря, ні свідка. А. якщо зробите так, то буде вам гріх! І бійтесь Аллага — Він навчає вас! Аллаг знає про кожну річ!» (2:282)
«Темно-зелені.» (55:64)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мохаммед, Халіль. Muhammad Al-Ghazali's View on Abrogation in the Qur'an. forpeoplewhothink.org. Процитовано 27 серпня 2018.
  2. The Ayahs of the Quran: The Muhkam and the Mutashabih

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]