Бенхамін Соларі Парравісіні
| Бенхамін Соларі Парравісіні | ||||
|---|---|---|---|---|
| Benjamín Solari Parravicini | ||||
| ||||
| Народження | 8 серпня 1898 Буенос-Айрес | |||
| Смерть | 13 грудня 1974 (76 років) | |||
| Буенос-Айрес | ||||
| Поховання | Реколета | |||
| Країна |  Аргентина | |||
| Жанр | живопис, скульптура | |||
| Діяльність | художник, астролог | |||
| Роки творчості | 1927-1972 | |||
|
| ||||
 Бенхамін Соларі Парравісіні у Вікісховищі | ||||
Бенхамі́н Сола́рі Парравісі́ні (ісп. Benjamín Solari Parravicini, *8 серпня 1898 — †13 грудня 1974[1]) — аргентинський художник і скульптор.
Біографія
Бенхамін Соларі Парравісіні народився 8 серпня 1898 року у Буенос-Айресі у родині психіатра Бенхаміна Томаса Соларі, який згодом став депутатом[2]. Він був старшим з восьми дітей у родині. У дитинстві жив в особняку «La Casona» в окрузі Вісенте-Лопес за 10 км від столиці. Згодом цей будинок художник використовував як дачу, а сам переїхав до буенос-айреського району Сан-Тельмо[2].
Усе своє життя Бенхамін присвятив мистецтву і мав у цій справі певний успіх: його роботи виставлялися у салоні Asociación Amigos del Arte і сподобалися тодішньому президенту Аргентини Марсело Торкуато де Альвеару. Згодом художник отримав премії міжнародної виставки у Буенос-Айресі і золоту медаль виставки у Льєжі. Королю Бельгії Альберту I, який відвідав Льєж, сподобалися роботи Соларі і він купив одну[2].
Згодом Соларі працював викладачем, керівником департаменту мистецтв Муніципального банку Буенос-Айреса, директором відділу мистецтва і соціальної допомоги Муніципального кредитного банку[3], директором Муніципальної виставкової галереї Буенос-Айреса[2] і секретарем Асоціації сприяння розвитку мистецтв (1948 року).
Найбільші виставки
- 1927: Муніципальна виставка
- 1929: Amigos del Arte (у Буенос-Айресі)
- 1935: Camati
- 1947: Асоціація сприяння розвитку мистецтв
Соларі і надприродне
Ще на початку кар'єри художника його роботи багатьом здавалися дивними, проте на це списували на химерну манеру художника[4]. Проте згодом Соларі, здебільшого вже після смерті, набув слави аргентинського Нострадамуса: у його картинах деякі люди бачили пророцтва. Журналісти приписували йому передбачення катастрофи в Японії, створення атомної бомби, теракти 11 вересня та політ у космос та багато іншого[4]. Найбільші суперечності викликає його серія з більш ніж тисячі малюнків, названих автором психографіями, які виконані у техніці автоматичного письма впродовж 1936—1972 років.
Уфолог Фабіо Серпа у своїй книзі «Бенхамін Соларі Паррвісіні: Нострадамус з Америки» писав, що художник мав контакт з іншопланетянами, яким він, на думку Серпи, і завдячує своїм талантом[3].
Двоюрідний брат матері художника і його близький друг комік Флоренсіо Парравісіні писав: «Іноді на нього находило щось, він емоційно хапав олівець, який, здавалося, сам водив його руку по паперу, немов хтось йому щось диктував»[4]
Водночас критики вважають пророчий дар Соларі вигадкою, оскільки жодне з його пророцтв не є чітким і не має однозначного трактування[5].
Бібліографія
Про Бенхаміна Соларі Парравісіні було написано у таких друкованих виданнях:
- Адріан Мерліно. Словник митців Аргентини (с. 347). Буенос-Айрес, 1954.
- Журнал «Conocimiento de la Nueva Era», травень 1966.
- Журнал «Conocimiento de la Nueva Era» квітень-травень-червень 1967.
- Журнал «Conocimiento de la Nueva Era», липень 1969.
- Норберто Пакула. Пророчі завіти Бенхаміна Соларі Паррвісіні, 1988.
- Педро Романюк. Південний конус, маяк світу. Буенос-Айрес: Ларін, 1992
- Педро Романюк. Неопубліковані пророцтва Бенхаміна Соларі Паррвісіні. Буенос-Айрес: Ларін, 2007
- Сігурд фон Вурмб. Бенхамін Соларі Паррвісіні, пророчі малюнки (том I). Буенос-Айрес: Otros Mundos, 1972.
- Сігурд фон Вурмб. Бенхамін Соларі Паррвісіні, пророчі малюнки (том II). Буенос-Айрес: Kier, 2003.
- Сігурд фон Вурмб. Бенхамін Соларі Паррвісіні, пророчі малюнки (том III). Буенос-Айрес: Kier, 2003.
- Сігурд фон Вурмб. Бенхамін Соларі Паррвісіні, пророчі малюнки (том IV). Буенос-Айрес: Kier, 2006.
- Фабіо Серпа: Бенхамін Соларі Паррвісіні, Нострадамус з Америки. Буенос-Айрес: Continente, 2003
Посилання
- Замітка про художника(укр.)
- Критика робіт художника(ісп.)
- Близько 800 робіт художника(ісп.)
Примітки
- ↑ http://books.google.com/books?id=AYDusiukgN8C&pg=PP4&lpg=PP4&dq=parravicini+diciembre+1974&source=bl&ots=88Ps4Mz6wn&sig=Y5B2rnwoZwBpO43DxiAVkhX7D3U&hl=es&ei=2ZZzS6fJLM-NuAforYHUDA&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=10&ved=0CCEQ6AEwCQ#v=onepage&q=parravicini%20diciembre%201974&f=false
- ↑ а б в г http://www.pagina12.com.ar/diario/suplementos/radar/9-221-2002-06-10.html
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 27 червня 2010. Процитовано 30 березня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в http://tsn.ua/tsikavinki/argentinskiy-hudozhnik-v-1930-h-rokah-namalyuvav-terakt-11-veresnya-i-katastrofu-v-yaponiyi.html
- ↑ http://digital.el-esceptico.org/leer.php?id=1193&autor=250&tema=29
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |