Богдан Заславський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:19, 19 грудня 2021, створена Haida (обговорення | внесок) (→‎Родина)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдан Заславський
Народився бл. 1465
Заславль Мінський
Помер бл. 1530
Заславль Мінський
Підданство Велике князівство Литовське
Національність литовець
Титул князь
Посада намісник Мінський
Термін 1499—1530 роки
Попередник Микола Іллінич
Наступник Іван Сечка Чибулка
Конфесія православ'я
Рід Заславські
Батько Іван Заславський
Брати, сестри Михайло Іванович Заславський і Заславський Федір Іванович
У шлюбі з Горпина Ходкевич
Діти 4 доньки

Богдан Заславський (*бл. 1465 — бл. 1530) — державний та військовий діяч Великого князівства Литовського. Не слід плутати з русинським (українським) князем Богданом Заславським з Волині.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з литовського князівського роду Заславських. Третій син Івана Заславського, воєводи мінського і вітебського, та Олени Четвертинської. Народився близько 1465 року. Здобув домашню класичну як для того часу освіту.

1486 році стає королівським дворянином у почті короля Польського та великого князя Литовського Казимира IV. Зберіг цю посаду за наступника останнього — Олександра Ягеллончика. У 1494 році за дорученням в Мідниках зустрів посольство великого князя, яке прибуло з Оленою, нареченою Олександра Ягеллончика. Потім супроводжував його до Вільно.

У 1494 та 1495 роках отримував привілеї на маєтності в Червоносільському повіті. 1499 року призначено намісником Мінським. Обіймав цю посаду до самої смерті. У 1508 році отримав від великого князя і короля Сигізмунда I привілеї на маєтності Прилуки і Лошиця.

У 1507—1508 роках керував обороною воєводства і самого Мінська під час війни з великим князівством Московським. У 1513 році знову підготував оборону Мінського намісництва під час чергової війни з Москвою. У 1519 році відбив наступ ворожого війська.

У 1526 році отримав маєтності в Мінському повіті. У 1528 році за «пописом» повинен був виставити 14 вершників і 2 корогви. Помер близько 1530 року.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Горпина, донька Івана Ходкевича, київського воєводи.

Діти:

  • Марія (бл. 1495—1559), дружина 1) князя Василя Юрійовича Друцького-Толочинського, старости гомельського і оршанського 2) Івана Горностая, воєводи новогрудського
  • Анна (бл. 1500—1542), дружина князя Януша Друцького-Любецького
  • Феодора (бл. 1510—1560), 1) Семена Подберезького, державця керновського; 2) князя Андрія Семеновича Одинцевича
  • Томіла (бл. 1515—1560), дружина князя Григорія Друцького-Горського

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego: 1385—1795. Kraków, 1885.
  • Zbigniew Góralski, Urzędy i godności w dawnej Polsce, Warszawa 1988