Сіпарая червона
| Сіпарая червона | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_male.jpg) Червона сіпарая (самець)
 Червона сіпарая (самичка)
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Aethopyga siparaja (Raffles, 1822) | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Сіпарая червона[2] (Aethopyga siparaja) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Гімалаях, північно-східній Індії М'янмі, південному Китаї, Південно-Східній Азії (крім південного Таїланду) та на Великих Зондських островах.[3] Виділяють низку підвидів. Є національним птахом Сінгапуру.
Опис
Довжина птаха становить 10–12 см, вага 6–8 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Дорослі самці мають темно-синю, райдужну пляму на лобі. Між очима і дзьобом чорна смуга, від дзьоба ідуть чорні з темно-синім, райдужним відтінком смуги, схожі на вуса. Верхня частина тіла, горло, груди, частина покривних пер на крилах яскраво-червоні. Махові пера на крилах сіро-коричневі, з жовтуватим краєм. Живіт світло-оливковий. Рульові пера на хвості чорні, з темно-синіми, райдужними смугами. Верхня частина тіла самички сіро-оливкова, нижня частина світло-сіро-оливкова, груди жовтуваті.
Підвиди
Виділяють чотирнадцять підвидів:[4]
- A. s. seheriae (Tickell, 1833) — передгір'я Гімалаїв в північній Індії і на заході Бангладеш;
- A. s. labecula (Horsfield, 1840) — східні Гімалаї, схід Бангладеш, М'янма (за винятком півдня), північний захід Лаосу і В'єтнаму;
- A. s. owstoni Rothschild, 1910 — південно-східний Китай;
- A. s. tonkinensis Hartert, E, 1917 — південний Китай, північно-східний В'єтнам;
- A. s. mangini Delacour & Jabouille, 1924 — південно-східний Таїланд, центральний і південний Індокитай;
- A. s. insularis Delacour & Jabouille, 1928 — острів Фукуок;
- A. s. cara Hume, 1874 — південна М'янма і північний Таїланд;
- A. s. trangensis Meyer de Schauensee, 1946 — південний Таїланд, північ Малайського півострову;
- A. s. siparaja (Raffles, 1822) — південь Малайського півострову, Суматра і Калімантан;
- A. s. nicobarica Hume, 1873 — Нікобарські острови;
- A. s. heliogona Oberholser, 1923 — Ява;
- A. s. natunae Chasen, 1935 — острови Натуна;
- A. s. flavostriata (Wallace, 1865) — північ Сулавесі;
- A. s. beccarii Salvadori, 1875 — південь Сулавесі.
Вогнисті і чорночереві сіпараї вважалися підвидами червоної сіпараї, однак був визнані окремими видами.[5][6]
Поширення і екологія
Червоні сіпараї поширені в Індомалайському регіоні. Живуть в тропічних і субтропічних вологих гірських і рівнинних ліах, в заростях бамбуку і чагарників, в мангрових зарстях і на болотах, в садах і парках.
Поведінка
Це осілий вид птахів на всьому ареалі. Харчуються нектаром квітів, ловлять невеликих комах і павуків. Гніздо грушоподібної форми, робиться з моху, сухої трави і павутиння, підвішується на гілках в заростях чагарників. В кладці 2-3 яйця кремового кольору з темно-червоними плямками. Інкубація триває 18 днів.
Галерея
_female_-_Flickr_-_Lip_Kee.jpg)
_male_-_Flickr_-_Lip_Kee.jpg)
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Aethopyga siparaja.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Clive F. Mann, Robert A. Cheke, Clive F. Mann & Robert A. Cheke: Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing, 2010, s. 334. ISBN 9781408135679.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ C.F. Mann. Systematic notes on Asian birds. 28. Taxonomic comments on some south and south-east Asian members of the family Nectariniidae. „Zoologische Verhandelingen”. 340, ss. 179–189, 2002 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ P.A. Hosner, Á.S. Nyári, R.G. Moyle. Water barriers and intra-island isolation contribute to diversification in the insular Aethopyga sunbirds (Aves: Nectariniidae). „Journal of Biogeography”. 40 (6), ss. 1094–1106, 2013. doi:10.1111/jbi.12074 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
Посилання
- Aethopyga siparaja. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). (англ.)
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |