Суматра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Суматра
LocationSumatra.svg
Sumatra Topography.png
Географія
00° пн. ш. 102° сх. д. / 0° пн. ш. 102° сх. д. / 0; 102Координати: 00° пн. ш. 102° сх. д. / 0° пн. ш. 102° сх. д. / 0; 102
Площа 473,481 км²
Найвища точка 3,805 м
Країна
Індонезія
Населення 50000000 (2014)

Суматра у Вікісховищі
Суматра (Індонезія)
Суматра
Суматра

Сума́тра (Sumatera) — один із Великих Зондських Островів та другий за площею острів у Індонезії (після Калімантану). На півночі Суматра відокремлена від Малайського півострова Малаккською протокою, а на півдні від Яви — Зондською протокою.

Етимологія[ред.ред. код]

В давнину Суматру називали Сварна Двіпа, (Золоті Острови), мабуть спираючись на факти, що з копалень на плоскогір'ях Суматри видобували золото в ранні часи. Арабські географи посилалися на острів як Ламрі (Ламурі, Ламбрі або Рамні) у X-XII століттях, в посиланні на королівство Банда-Ачех, яке було першим привалом для європейських торговців. Після XIV століття Суматра стала відомою через королівство Самудра, яке знаходилося на острові та мало велику владу в регіоні. Європейські автори в XIX столітті зазначали, що тубільні мешканці не мають назви для свого острова.

Історія[ред.ред. код]

В ХІ столітті імперія Шрівіджая займала майже всю Суматру та ближні острови. В 1377 році імперію завоювала імперія Меджепегіт з Яви. Перші європейці — спершу португальці, а потім і голландці та англійці торгували, воювали та встановлювали форти на узбережжі Суматри близько XVI століття. Англо-голланські договори 1824 та 1871 років фактично скасовували англійські зазіхання на Суматру і, завдяки економічній експлуатації та адміністративному умінню, голландці поступово захопили владу над усім островом, а у внутрішніх регіонах, до XIX століття. Голландці захопили північний регіон Ачех тільки на початку ХХ століття після 30 років боротьби. Під час Другої Світової Війни Суматру окупували японці, а в 1950 році острів став частиною Індонезії.

Після незалежності жителі Суматри часто висловлювали незадоволення центральним урядом через фінансові та політичні проблеми, часто у формі повстання чи інших місцевих рухів. Значного напруження зазнала ситуація в Ачехі, де збройні конфлікти час від часу спалахували з 1990 року між сепаратистами та індонезійськими військами. Острів зазнав страшного природного лиха в кінці 2004 року, коли велике цунамі в Індійському океані, спричинене серйозним землетрусом недалеко від узбережжя Ачеху, залило низинні райони північного узбережжя Суматри і сусідніх островів та призвело до великої кількості жертв і значного руйнування.

Географія[ред.ред. код]

Острів розташований по обидві сторони екватору. Площа острова становить близько 435 тисяч км². Населення 45 млн осіб (2005). Берегова лінія порізана слабо; на південно-західному узбережжі місцями спостерігаються дюни, уздовж узбережжя зустрічаються коралові рифи. Поблизу Суматри багато дрібних островів загальною площею близько 30 тисяч км², зокрема найбільші Ментавайські острова на півдні та острів Банка на сході. Західна частина Суматри зайнята системою гір Барісан, що протягуються уздовж всього південно-західного узбережжя. Гори складені головним чином палеозойськими метаморфічними породами з гранітними інтрузіямі; широко розвинені ефузивно-осадові відкладення мезозойської та кайнозойської ери, латерити. Численні вулкани, зокрема що діють (Керінчі (Індрапура) висотою 3805 м). Зустрічаються грязьові вулкани та карстові плоскогір'я. Північну частину острова займає плоскогір'я Батак. На сході — пласка алювіальна рівнина шириною до 250 км, в значній мірі заболочена (площа боліт становить близько 150 тисяч км²). Прибережна зона і дельти річок затоплюються припливами.

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1971 20 808 148
1980 28 016 160 +34.6%
1990 36 506 703 +30.3%
1995 40 830 334 +11.8%
2000 42 616 164 +4.4%
2005 45 839 041 +7.6%
2010 50 613 947 +10.4%
джерело:[1]

Клімат екваторіальний, спекотний, постійно вологий, середньорічна температура повітря на рівнинах 25-27 °C, опадів 1500-3000 мм на рік (у горах місцями понад 4000 мм). Густа річкова мережа (основні річки — Муси, Харі, Індерагірі, Кампар). Найбільше озеро — Тоба, у центрі озера розташований острів Самосір.

2/3 території Суматри займають ліси. На рівнинах — вологі тропічні ліси (висота до 50-60 м), багатоярусні, місцями заболочені, з великою кількістю діптерокарпових, включаючи фікуси, пальми, бамбук, камфорні дерева. У нижньому ярусі — деревовидні папороті, в надґрунтовому покриві — папороті та деякі види трав. Уздовж узбережжя — мангрові ліси, в горах — вічнозелені дубові, каштанові, лаврові, букові, хвойні. Саме на Суматрі була відкрита найбільша квітка планети — рафлезія. Вище 2500 м — чагарникові ліси, в яких ростуть верес та низькорослі папоротники. У сухих міжгірських западинах — ділянки саван з широким розповсюдженням аланг-алангу.

На півночі переважають лісові тварини. Тут зустрічаються дворогий носоріг, слон індійський, тапір чепрачний, малайський ведмідь, буйвол, свинохвості макаки, орангутани, гібони, з плазунів — великі змії, ящірка гавіал («Літаючий дракон»). Різноманітні птахи та комахи.

Природна флора і фауна охороняються багатьма національними парками. Великі родовища нафти (Мінас, Кеналі-Асам, Таланг-Акар, Таланг-Джімар), природного газу, вугілля. Основна сільськогосподарська культура — рис. Плантації каучуконосів, кокосової пальми, кави, прянощів. Розвинене рибальство. Основні міста — Медан, Палембанг, Паданг, Пеканбару, Танджунгкаранг.

Демографія[ред.ред. код]

Щільність населення Суматри близько 96 осіб/км², що становить 45 млн осіб у підсумку. Найбагатолюдніші регіони — північна Суматра і центральні плоскогір'я в західній частині. Населення, складено з багатьох різних етнічних груп, має 52 різних мови. Більшість цих груп, проте, розділяють багато подібних традицій і різні мови близько зв'язані між собою. Малайськомовні превалюють над східному узбережжі, а населення в південній і центральній частині говорять мовами, пов'язаними з малайскою, як наприклад лампунг і мінангкабау. На півночі Суматри живуть батаки. Етнічні китайці присутні в містах.

Більшість населення Суматри — Мусульманини (90 %). У центральному Батаку розповсюджена протестанська релігія, введена голландцями. Поширені також індуїсти, буддисти, католики, конфуціанці.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • «Зарубежная Азия. Юго-Восточная Азия» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 187-248 (рос.)
  • Большой атлас мира, издание четвёртое, The Reader's Digest World Atlas, 2007, ISBN 978-5-89355-169-3, стр. 96, 98 (рос.)