Кірєєва Руслана Петрівна
Кірєєва Руслана Петрівна | |
---|---|
Ім'я при народженні | Лутченко Руслана Петрівна |
Народилася | 4 січня 1949 Микулинці, Снятин, Станіславська область, Українська РСР, СРСР |
Померла | 11 лютого 2019 (70 років) Снятин, Івано-Франківська область, Україна |
Країна | Україна |
Діяльність | краєзнавиця, журналістка, громадська діячка, музейниця |
Руслана Петрівна Кірєєва (в дівоцтві Лутченко; 4 січня 1949 в селі Микулинці, нині місцевість Снятина — 11 лютого 2019, там же) — українська покутська громадсько-культурна діячка, краєзнавиця, журналістка,[1] лауреат Літературно-мистецької премії імені Марка Черемшини.
Біографія
Народилася, виросла і прожила у селі Микулинці (зараз — передмістя Снятина).
Фаховий журналістський шлях розпочала кореспондентом снятинського радіо. Починаючи зі студентських років, Руслана Кірєєва фахово збирала фольклор та етнографічні матеріали Снятинського району. Згодом зацікавлюється краєзнавством. Упродовж сорока років — працювала директором Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини (1979—2019).
Руслана Кірєєва досліджувала історію Снятина, матеріальну і духовну культуру Покуття, біографію та творчість Марка Черемшини та його сучасників, рід Карп'юків, покутську діаспоріану, сучасний літературний процес Покуття.
Руслана Кірєєва була особисто знайома з Наталією Семанюк, дружиною письменника Марка Черемшини, яка в 1949 році заснувала у Снятині музей Марка Черемшини.[2]
Творчість
Руслана Кірєєва є:
- співавторкою книжки «Український світ у країні кленового листу» (2008),[3]
- авторкою дослідження «Покутське весілля» (2000),[4]
- співавторкою книжок «Ратуша — окраса міста Снятина» (2009)[5], «Творці високої духовності: Вони влилися в родину Марка Черемшини» (2004),
- авторка розділів у колективній монографії «Снятинщина» (2014),
- співавторка книжки «Марко Черемшина у спогадах, документах і матеріалах» (2014).[6][7]
Авторка близько 200 опублікованих дослідницьких праць, понад 100 поки існують в рукописному вигляді.
Краєзнавча школа
Справу Руслани Кірєєвої продовжують:
- її син Петро Кірєєв, котрий станом на 2022 очолює Снятинський літературно-меморіальний музей Марка Черемшини, а також її учениці
- письменниця, етнограф та краєзнавиця Іванна Стеф'юк;
- краєзнавиця, редакторка видань «Снятинська вежа», «Снятин», директорка художньо-меморіального музею Василя Касіяна Ольга Слободян;
- журналістка Тетяна Вовк та ін.
Відзнаки
- Перший лауреат Літературно-мистецької премії імені Марка Черемшини у номінації «Журналістика, краєзнавство, просвітницька діяльність» — за пропаганду творчості Марка Черемшини, пошуково-краєзнавчу діяльність (1999).
Примітки
- ↑ Іванків Наталія (12 лютого 2019). На Прикарпатті померла заслужена культурна діячка. Галицький Кореспондент. Процитовано 3 січня 2022.
- ↑ Світлана Лелик (19 червня 2014). В гості до Марка Черемшини. "Репортер". Процитовано 3 січня 2022.
- ↑ Український світ у країні кленового листу / упоряд. Р. Кіреєва, В. Карий. - Снятин : Прут Принт, 2008. - 196 с.
- ↑ Кіреєва-Лутченко Р. Покутське весілля / Р. Кірєєва-Лутченко // Ямгорів : літ.-краєзн. і мистец. альм. - Снятин, 2000. - № 11/12. - С. 173-184.
- ↑ Кіреєва Руслана, Карий Володимир. Ратуша — окраса Снятина. — Снятин: Прут Принт, 2009. — 96 с., іл. — (Літопис краю). ISBN 978-966-2289-09-4.
- ↑ Марко Черемшина у спогадах, документах і матеріалах / Упор. Руслана Кірєєва, Петро Кірєєв, Іванна Стефʼюк; Загальна редакція Володимира Карого. – Чернівці: Друк Арт, 2014. – 416 с.
- ↑ Роман Якель (27 квітня 2017). Руслана Кірєєва, літератор: Талант і трагедія Марка Черемшини. Інтерв'ю з України. Процитовано 3 січня 2022.