Час, що канув

Час, що канув
рос. Канувшее время
Жанр	драма
Режисер	Соломон Шустер
У головних ролях	Станіслав Любшин Ніна Русланова Євген Євстигнєєв
Оператор	Олександр Чечулін
Композитор	Борис Тищенко
Художник	Георгій Кропачов Олексій Федотов
Кінокомпанія	Ленфільм
Тривалість	118 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1989
IMDb	ID 0309762

«Час, що канув» (рос. «Канувшее время») — радянський художній фільм 1989 року, режисера Соломона Шустера за мотивами роману Олександра Бека «Нове призначення».

Сюжет

Навесні 1957 року керівник сталеливарної промисловості СРСР, голова державного комітету з металургії і член ЦК КПРС Олександр Леонтійович Онісімов (це вигаданий персонаж з роману Олександра Бека «Нове призначення») був знятий з посади і призначений послом в одну з північноєвропейських країн, де у нього з'явилася можливість багато чого обміркувати і зрозуміти справжню причину свого відсторонення… Показані епізоди життя Онісімова, починаючи з кінця 1930-х років, часу Великого терору, і закінчуючи кінцем 1950-х років, коли у нього була виявлена ​​важка хвороба — ймовірно, рак легенів. У фільмі використані кадри кінохроніки, за кадром звучать вірші Бориса Слуцького.

У ролях

• Станіслав Любшин — Олександр Леонтійович Онісімов
• Ніна Русланова — Олена, дружина Онісімова
• Євген Євстигнєєв — академік Василь Данилович Чєлишев
• Олег Корчиков — помічник Онісімова
• Володимир Зельдін — доктор Микола Миколайович Соловйов
• Олексій Герман — інженер Лєсних, винахідник
• Микола Волков — Пижов, письменник
• Віктор Павлов — Павло Георгійович Цихоня, заступник і приймач Онісімова
• Віктор Сергачов — Тимофєєвський,
• Вадим Лобанов — Поскрьобишев
• Георгій Карпачов — доктор Каштанов

Знімальна група

• Постановка — Соломон Шустер
• Оператор-постановник — Олександр Чечулін
• Художники-постановники — Георгій Кропачов, Олексій Федотов
• Композитор — Борис Тищенко

Посилання

• Час, що канув на сайті IMDb (англ.)