Любшин Станіслав Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Любшин Станіслав Андрійович
Любшин Станислав Андреевич
Lyubshin.jpg
Дата народження 6 квітня 1933(1933-04-06) (84 роки)
Місце народження Москва, СРСР
Громадянство Росія Росія
Професія актор, кінорежисер
Нагороди
Орден «Знак Пошани» Order "For Merit to the Fatherland" IV class Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР
Орден Дружби
IMDb ID 0529402

Любшин Станіслав Андрійович — радянський і російський актор театру і кіно, кінорежисер. Народний артист Росії (1981). Кавалер орденів Пошани (1998) i «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2003).

Народився 6 квітня 1933 р. у Москві. Закінчив Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1959). Був актором у різних театрах Москви. З 1980 р. — у МХАТі.

Працює у кіно з 1959 р. Знімався у фільмах: «Альпійська балада» Б. Степанова, «Мені двадцять років (Застава Ілліча)» М. Хуциєва, «Щит і меч» В. Басова, «Червона площа» В. Ординського, «Монолог» І. Авербаха, «Моє життя» Г. Нікуліна і В. Соколова, «Ксенія, кохана дружина Федора» І. Масленникова, «Слово для захисту» В. Абдрашитова, «Сентиментальний роман» І. Масленникова, «Степ» С. Бондарчука, «П'ять вечорів» М. Михалкова, «Тема» Г. Панфілова, «Не стріляйте в білих лебедів» Р. Нахапетова, «Кін-дза-дза!» Г. Данелія, «Забави молодих» Є. Герасимова, «Чорний чернець» І. Диховичного, «Вічний чоловік» Є. Марковського, «Цар Іван Грозний» Г. Васильєва, «Жінка в море» В. Криштофовича, «Побачити Париж і померти» О. Прошкіна, «Дим» Аян Шахмаліевої та ін. (всього більше 70-ти кіноробіт).

За опитуванням журналу[ru] «Радянський екран[ru]» визнаний найкращим актором 1968 року за роль Олександра Бєлова / Йоганна Вайса (радянського розвідника) у фільмі «Щит і меч» (реж. В. Басов).

За найкраще виконання чоловічої ролі у фільмі «П'ять вечорів[ru]» (реж. М. Михалков) удостоєний премії на кінофестивалі «Молоде кіно» в Єрi (Франція, 1979), а також названий «найкращим актором» 1979 року за опитуванням журналу «Радянський екран».

Знявся в українській стрічці «Зустріч» (1980, к/м, реж. О. Ітигілов; картина удостоєна Головного призу МКФ короткометражних фільмів у Ліллі—80[1]).

Як режисер-постановник зняв у співавторстві дві кінокартини: «Поклич мене в далечінь світлу» (1977) і «Три роки» (1980).

У 1981 році удостоєний звання Народний артист РРФСР.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.245;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.446;
  • Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.195—197.

Посилання[ред.ред. код]