Перейти до вмісту

Герман Олексій Юрійович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Герман Олексій Юрійович
Алексей Юрьевич (Георгиевич) Герман
Дата народження20 липня 1938(1938-07-20)
Місце народженняЛенінград, РРФСР, СРСР[1]
Дата смерті21 лютого 2013(2013-02-21) (74 роки)
Місце смертіСанкт-Петербург, Росія
ПохованняБогословське кладовище
ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія
Alma materРосійський державний інститут сценічних мистецтв
Професіякінорежисер, сценарист
Кар'єра1960—2013
ЗакладСмоленський державний драматичний театр імені О. С. Грибоєдоваd, Великий драматичний театр імені Георгія Товстоногова, Ленфільм, Q16702696? і Вищі курси сценаристів і режисерівd
ЧленствоСК СРСР
Нагороди
IMDbID 0314516

Олексій Юрійович Ге́рман, також Олексій Герман-старший (нар. 20 липня 1938(19380720), Ленінград — пом. 21 лютого 2013, Санкт-Петербург) — радянський і російський кінорежисер, сценарист, актор і продюсер. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1988). Народний артист Російської Федерації (1994).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Ленінграді в родині письменника Юрія (Георгія) Германа.

В 1960 закінчив режисерський факультет Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії (майстерня Григорія Козинцева, керівник курсу — Олександр Музіль).

Син: Олексій Герман-молодший (нар. 1976) — російський кінорежисер, сценарист.

Творчість

[ред. | ред. код]

Впродовж кількох років працював у театрі.

У 1964 Герман прийшов на «Ленфільм», де його першою роботою став фільм «Робоче селище», в якому він був другим режисером.

Дебютував як режисер у фільмі «Перевірка на дорогах». Робота над стрічкою була завершена в 1971, проте на екрани її випустили лише в 1985. За «Перевіркою на дорогах» послідували «Двадцять днів без війни» (1974) і «Мій друг Івана Лапшин» (1984). Остання завершена Германом стрічка — «Хрустальов, машину!» — вийшла на екрани в 1998.

Упродовж багатьох років працював над фільмом за твором братів Стругацьких «Важко бути богом», проте на екрани за його життя ця стрічка так і не вийшла.

Останні місяці

[ред. | ред. код]

У листопаді 2012 потрапив до лікарні після падіння. Наприкінці грудня лікарі провели йому операцію з видалення внутрішньочерепних гематом, після чого він захворів на запалення легенів. Наприкінці січня повідомлялося, що режисера вдалося вилікувати від пневмонії. Проте в середині лютого його дружина Світлана Кармаліта заявила про погіршення здоров'я режисера.[2]

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Фестивалі та премії[3]

[ред. | ред. код]
  • 1986Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих (1984 «Мій друг Іван Лапшин»)
  • 1986Міжнародний кінофестиваль у Локарно: Приз журі «Бронзовий леопард», Приз Ернеста Артариа (1984 «Мій друг Іван Лапшин»)
  • 1987 — МКФ в Роттердамі:
    • Премія критики (1971 «Перевірка на дорогах»)
    • Премія критики (1976 «Двадцять днів без війни»)
    • Премія критики (1984 «Мій друг Іван Лапшин»)
  • 1988Державна премія СРСР (1971 «Перевірка на дорогах»)
  • 1992 — Премія «Золотий овен»: «Людина кінематографічного року»
  • 1998Каннський кінофестиваль: Участь в Основній програмі (1998 «Хрустальов, машину!»)
  • 1999 — Премія «Ніка»:
    • За найкращий ігровий фільм (1998 «Хрустальов, машину!»)
    • За найкращу режисерську роботу (1998 «Хрустальов, машину!»)
  • 1999 — Премія «Золотий овен»:
    • За найкращий ігровий фільм (1998 «Хрустальов, машину!»)
    • За найкращу режисерську роботу (1998 «Хрустальов, машину!»)
  • 2008 — Премія «Ніка»: «За честь і гідність»
  • 2008 — ОРКФ «Кінотавр» в Сочі: Приз «За видатний художній внесок у розвиток російського кінематографічного мистецтва»
  • 2009 — КФ «Віват кіно Росії!» в Санкт-Петербурзі: Приз міста «Жива легенда Російського кіно»
  • 2015 — Премія «Ніка» за 2014 рік (посмертно) — за найкращий фільм року і за найкращу режисуру (2013 «Важко бути богом»)[4]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Фільм
Режисер Сценарист Актор Роль
1965 Робітниче селище (2-й режисер)[5]
Green tickТак
1967 Сьомий супутник[6]
Green tickТак
1971 Перевірка на дорогах
Green tickТак
1976 Двадцять днів без війни
Green tickТак
1977 Сідай поруч, Мішко!
Green tickТак
1980 Рафферті
Green tickТак
журналіст
1980 Сергій Іванович іде на пенсію
Green tickТак
Микола Дмитрович
1981 Особисте життя директора
Green tickТак
Констянтин Мустафіді
1981 Подорож в Кавказькі гори
Green tickТак
1983 Торпедоносці[7]
Green tickТак
1984 Мій друг Іван Лапшин[8]
Green tickТак
Green tickТак
1985 Жив відважний капітан
Green tickТак
1986 Сказання про хороброго Хочбара
Green tickТак
1987 Мій бойовий розрахунок
Green tickТак
1990 Час, що канув
Green tickТак
Лєсних
1991 Тінь завойовника, або загибель Отрара
Green tickТак
1991 док. фільм Elokuva vangitsee aikaa [Архівовано 24 листопада 2012 у Wayback Machine.] (Кіно фіксує час)
Green tickТак
1994 Замок
Green tickТак
Кламм
1994 док. фільм Le Vaudeville du diable [Архівовано 9 лютого 2017 у Wayback Machine.] (Диявольский водевіль)
Green tickТак
1995 Прибуття поїзда /Трофимъ
Green tickТак
1996 Манія Жизелі
Green tickТак
Лікар
1996 док. фільм Сергій Ейзенштейн. Автобіографія
Green tickТак
1998 Хрустальов, машину!
Green tickТак
Green tickТак
1998 док. фільм Cold War [Архівовано 6 серпня 2014 у Wayback Machine.] (серія 14 Red Spring [Архівовано 5 квітня 2012 у Wayback Machine.])
Green tickТак
2008 док. фільм Володимир Висоцький. Я прийду по ваші душі!
Green tickТак
2012 док. фільм Dur d'être Dieu [Архівовано 5 червня 2014 у Wayback Machine.] (Важко бути Богом)
Green tickТак
2013 Важко бути богом
Green tickТак
Green tickТак

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119213427 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Помер режисер Олексій Герман-старший. Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 21 лютого 2013.
  3. Енциклопедія вітчизняного кіно: Олексій Герман (рос.). Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 29 січня 2016.
  4. 31 березня 2015 відбулася XXVIII Урочиста церемонія вручення Національної кінематографічної премії «НІКА» за 2014 (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 29 січня 2016.
  5. Другий режисер у Володимира Венгерова
  6. Со-режисер з Григориєм Ароновим
  7. У титрах прізвище не вказано
  8. У титрах фільму як сценарист вказаний лише Едуард Володарський

Посилання

[ред. | ред. код]