Єрназар (Бескарагайський район)
| Село Єрназар каз. Ерназар | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна |  Казахстан
|
| Область | Східноказахстанська |
| Район | Бескарагайський |
| Округ | Єрназарівський |
| Час заснування | 1764 |
| Населення | 1248 осіб (2009[1]) |
| Координати | 51°27′00″ пн. ш. 79°29′39″ сх. д. / 51.45000° пн. ш. 79.49417° сх. д.Координати: 51°27′00″ пн. ш. 79°29′39″ сх. д. / 51.45000° пн. ш. 79.49417° сх. д. |
| Карта | |
  Єрназар  Єрназар | |
| |
Єрназа́р (каз. Ерназар) — село у складі Бескарагайського району Східноказахстанської області Казахстану. Адміністративний центр Єрназарівського сільського округу.
Населення — 1248 осіб (2009; 1337 у 1999, 1630 у 1989[2]).
Національний склад станом на 1989 рік:
До 2011 року село називалось Сосновка[3].
Історія
Село засноване 1764 року як козацький форпост Коливано-Кузнецької лінії у складі Сибірської лінії оборони Російської імперії на Алтаї, як козацька станиця Сосновська.
До революції 1917 року входила до складу Семипалатинського повіту Семипалатинської губернії. Село стало одним з центрів повстанського руху на Гірському Алтаї. Зокрема саме з цього села родом два повстанських командира Народної Повстанської Армії — Михайло і Микола Козирі (Козирєви).
Відомий документ 1919 року стосовно допомоги жителям козацьких станиць Бійського повіту: Маральєвської, Чариської, Слюдянської і Сосновської по збиранню хліба, через те, що в цих станицях все чоловіче населення від 17 до 50 років в серпні 1919 було вирізане розбійними бандами червоних. Після встановлення радянської влади жителі регіону були піддані репресіям.
Народна Повстанська Армія
В останній декаді червня 1920 року селяни Олексіївської волості Зміїногорського повіту, Павловської і Сосновської волостей Семипалатинського повіту таємно сформували 1-й Селянський повстанський полк. Його організаторами були медичний фельдшер села Сосновка Ауздінов і дехто Янарцинський. 29 червня повстанці раптово оточили прибулий до Олексіївки загін Семипалатинського повітового комітету по боротьбі з дезертирством у складі 135 штиків і напали на нього.
Персоналії
- Козир Михайло Володимирович — командир Народної Повстанської Армії Алтаю у 1920х роках;
- Козир Микола Володимирович — брат Михайла Козиря;
- Кайдаров Рустем Єсимханович (*18.05.1940) — генерал-майор юстиції республіки Казахстан;
Посилання
- Молодідовці 2007
- http://siberia.f.qip.ru/?1-2-0-00000014-000-0-0-1300126793[недоступне посилання з червня 2019]
- https://web.archive.org/web/20080630082851/http://new.hist.asu.ru/biblio/borod1/211-219.html
- http://www.zakon.kz/203379-affiliirovannye-banki-vedut-ne.html
- http://beskaragay.vko.gov.kz/ru/county.htm
Примітки
- ↑ Население Республики Казахстан. Итоги Национальной переписи населения Республики Казахстан 2009 года. Том 1. Статистический сборник. /Под ред. Смаилова А.А./ — Астана — 2011 — 242 с. (рос.) [Архівовано з першоджерела 29 січня 2013.]
- ↑ Итоги Всесоюзной переписи населения 1989 года по Казахской ССР. Том 3 (рос.)
- ↑ Постановление Восточно-Казахстанского областного акимата от 09 ноября 2011 года № 259, решение Восточно-Казахстанского областного маслихата от 08 декабря 2011 года № 34/402-IV. Зарегистрировано Департаментом юстиции Восточно-Казахстанской области 28 декабря 2011 года за N 2565 «О переименовании некоторых административно-территориальных единиц Бескарагайского, Бородулихинского, Жарминского, Кокпектинского, Уланского и Урджарского районов Восточно-Казахстанской области» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
Джерела
- Аркуш карти M-44-15 Коянбай. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1987 р. (рос.)
)/M44-015%20%20%20КОЯНБАЙ%20%2084-87.jpg){kind=link}
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||