Казахи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казахи
qazaqtar
SB - Inside a Kazakh yurt.jpg
У казахській юрті, фото початку ХХ ст.
Кількість бл. 16 млн.
Ареал

Казахстан Казахстан — 13,5 млн (1.01.2022)[1]
КНР КНР — 1,5 млн (2010)[2]
Узбекистан Узбекистан — 821,000 (2021)
Росія Росія — 647,000 (2010)[3]

Монголія Монголія 100,000 (2010)
Киргизстан Киргизстан 36,000 (2021)
Туркменістан Туркменістан 20,000 (2014)
Туреччина Туреччина 10,000 (2012)
Канада Канада 2,000 (2014)
Іран Іран 3,000 (2016)
Україна Україна 5,000 (2012)
ОАЕ ОАЕ 5,000 (2015)
Чехія Чехія 4,800 (2015)
Австрія Австрія 2,000 (2015)
США США 3,000 (2021)
Білорусь Білорусь 1,000 (2019)
Німеччина Німеччина 1,000 (2012)


Велика Британія Велика Британія 1,000 (2016)
Близькі до: каракалпаки, ногайці
Мова казахська мова
Релігія мусульмани-суніти

Каза́хи (каз. qazaqtar МФА[qɑzɑq'tɑr]; од. qazaq МФА[qɑ'zɑq]) — тюркський народ у Центральній Азії, в основному в Казахстані, а також у частинах Узбекистану, Китаю, Росії і Монголії. Казахи є нащадками тюркських (кипчаків, найманів, половців, ногайців, карлуків, канкалів, киятів, кераїтів, онгіратів, аргинів, мангитів, жалаірів, дулатів та інших), іранських племен (усунів, сарматів, масагетів, саків), які населяли територію між Сибіром і Чорним морем і залишалися в Центральній Азії.

Самоназва «Qazaqtar» (з твердим горловим «q») первісно означала вільних людей, саме так себе з XIXII сторіч у Великому Степу ідентифікувало багато людей різного походження, мови і віри.[4][5] Назва, яку використовують у світі стосовно казахів, запозичена з монгольських мов.

Територія проживання і чисельність[ред. | ред. код]

Розселення киргизів (казахів) у Сибіру у 16 сторіччі до приєднання Російською державою

Казахи — основне населення держави Казахстан, де їх чисельність за даними перепису населення 1999 року становить близько 8 млн осіб, або 53,4 % від усього населення країни.[6]

За даними перепису населення 2009 року становить 10 096 763 осіб, або 63,07 % від усього населення країни.[7]

Казахи мешкають також і в сусідніх Росії, Китаї, середньоазійських державах, зокрема, Туркменістані та Киргизстані.

За даними перепису населення 2003 року у Росії проживало 653 962 осіб казахської національності.

В Україні, згідно з переписом населення 2001 року проживало 5526 казахів, з яких як рідну казахську вказали 1041 особа (бл. 1/5 усіх казахів України), тоді як українську — 822 особи (бл. 1/7), решта головним чином російськомовні.[8]

Загальна чисельність казахів в усьому світі становить понад 15 млн осіб.

Державна Програма Нурлы Кош для оралманів.

Голодомор 1919—1922[ред. | ред. код]

Перший голод в Казахстані 1919-1922 років відбувся у сільських районах Казахської РСР. Трапилася масова загибель сільського населення Казахстану, переважну більшість якого становили казахи (1 млн осіб).[9]

Голодомор 1932—1933 років[ред. | ред. код]

Голод в Казахстані 1932-1933 років — голод в сільських районах Казахської РСР. Трапилася масова загибель сільського населення Казахстану, переважну більшість якого становили казахи (1,5 млн осіб) — 40 % населення казахів.[9]

Мова, релігія та основні роди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Агентство Республики Казахстан по статистике. Этнодемографический сборник Республики Казахстан 2022.
  2. Census 2000 counts 3.25 mln Kazakhs The Kazak Ethnic Group, later the Kazakh population had higher birth rate, but some assimilation processes were present too. Estimatians made after the 2000 Census claim Kazakh population share growth (was 0.104 % in 2000), but even if this share value was preserved at 0.104 % level it would be no less than 3.4 mln in 2008
  3. Russia National Census 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016. 
  4. (рос.) Казак [Архівовано 17 вересня 2013 у Wayback Machine.] в словнику Фасмера.
  5. (рос.) Етнонім казах та казахська мова [Архівовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.].
  6. Дані Держкому статистики Республіки Казахстан[недоступне посилання]
  7. Дані Держкому статистики Республіки Казахстан. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 червня 2014. 
  8. Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою[недоступне посилання з червня 2019].
  9. а б Аналіз демографічних даних [Архівовано 4 січня 2012 у Wayback Machine.].

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]