Лопатинський Лев Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лопатинський Лев Васильович
Лопатинський Лев Зеновій Васильович
Народився29 лютого 1868(1868-02-29)
м. Львів
Помер7 вересня 1914(1914-09-07) (46 років)
бл. Янова, Галичина
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Національністьукраїнець
Діяльністьактор, драматург, публіцист
Мова творівукраїнська
Жанркомедія, трагедія, драма

Лопати́нський Лев Васи́льович (29 лютого 1868, Львів — 7 вересня 1914, бл. Янова, Галичина[1]) — український актор, драматург і публіцист.

Чоловік Лопатинської Філомени Миколаївни, батько Лопатинського Фавста Львовича.

Життєпис

Народився у Львові. Навчався у Львівському університеті та Віденській консерваторії (1891—1892). З 1892 до 1898 — актор Театру товариства «Руська бесіда» у Львові, згодом — його директор. Співредактор газети «Руслан». Працював адвокатом у Самборі та Копичинцях.

Творчість

Ролі: Микола («Наталка Полтавка» Котляревського), Гнат («Назар Стодоля» Шевченка), Коваль («Рябина» Франка).

Автор п'єс: «До Бразилії» (1878), «Беата і Гальшка», «Свекруха» (1899), «Параця» (1901) та інших; збірки «Перед і за кулісами сцени»; статей про театр. Переклав українською мовою твори К. Гуцкова, Б. Бйорнсона та інші.

Примітки

Джерела

Посилання