Лопатинський Фавст Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лопатинський Фавст Львович
Lopatynsky Favst.jpg
Народився 29 травня 1899(1899-05-29)
Львів
Помер 31 січня 1937(1937-01-31) (37 років)
Київ
Громадянство (підданство) Flag of Ukraine.svg Україна
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність режисер, сценарист, актор
Батько Лопатинський Лев Васильович
Мати Лопатинська Філомена Миколаївна
Дружина Пігулович Зінаїда Олександрівна

Лопати́нський Фа́вст Льво́вич, (*29 травня 1899, Львів — †31 березня 1937, Київ) — український режисер, сценарист, актор.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Мати Лопатинська Філомена Миколаївна, батько Лопатинський Лев Васильович.

  • 1914–1915 — актор театру товариства «Руська бесіда» у Львові.
  • 1915–1916 — актор трупи театру «Тернопільські театральні вечори».
  • 1916–1920 — актор «Молодого театру» у Києві.
  • 1920–1922 — актор театру ім. Шевченка.
  • 1922–1926 — актор і режисер театру «Березіль», один з його засновників. Соратник Леся Курбаса. Стояв на чолі другої експериментальної робочої трупи.
  • 1926–1933 — режисер кінофабрики ВУФКУ у Одесі, «Українфільму» (Київ та Одеса).

Брав участь у виставах «Гайдамаки» за твором Т. Г. Шевченка (Ярема), «Горе брехуну» за комедією Франца Грільпарцера (Леон). Він ставить у «Березолі» вистави «Нові йдуть» за твором О. Зозулі, «Машинобрці» за твором Ернеста Толлера «Люди-роботи» (Die Maschinenstürmer) та «Пошились у дурні» за М. Кропивницьким.

Заарештований у червні 1937. Розстріляний 1937 у Києві.

Постановки у театрі «Березіль»[ред.ред. код]

  • 1923 — «Нові ідуть» по Зозулі
  • 1924 — «Машиноборці» Толлера
  • 1924 — «Залишились в дураках» Кропивницького
  • 1927 — «Сава Чалий» Карпенко-Карого

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1926 — Вася-реформатор, режисер у співавт. з О. Довженком
  • 1926 — Синій пакет, режисер
  • 1927 — Василина, режисер
  • 1929 — Суддя Рейтанеску (інші назви — «Суддя Рейтан», «Двійник», за сценар. М. Панкова), режисер
  • 1931 — Кармелюк, режисер
  • 1932 — Висота № 5 (інша назва «Немає таких фортець», за сценар. В. Охременка), режисер
  • 1933 — Роман міжгір'я, режисер, співавт. сценар. з П. Коломойцевим (за твором Івана Ле)

Джерела[ред.ред. код]

Зовнішні посилання[ред.ред. код]