Лопатинський Фавст Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лопатинський Фавст Львович
Lopatynsky Favst.jpg
Народився 29 травня 1899(1899-05-29)
Львів
Помер 31 січня 1937(1937-01-31) (37 років)
Київ
Громадянство
(підданство)
Україна
Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg СРСР
Діяльність режисер, сценарист, актор
Батько Лопатинський Лев Васильович
Мати Лопатинська Філомена Миколаївна
У шлюбі з Пігулович Зінаїда Олександрівна
IMDb nm0519801

Лопати́нський Фа́вст Льво́вич, (*29 травня 1899, Львів — †31 березня 1937, Київ) — український режисер, сценарист, актор.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Мати Лопатинська Філомена Миколаївна, батько Лопатинський Лев Васильович.

  • 1914–1915 — актор театру товариства «Руська бесіда» у Львові.
  • 1915–1916 — актор трупи театру «Тернопільські театральні вечори».
  • 1916–1920 — актор «Молодого театру» у Києві.
  • 1920–1922 — актор театру ім. Шевченка.
  • 1922–1926 — актор і режисер театру «Березіль», один з його засновників. Соратник Леся Курбаса. Стояв на чолі другої експериментальної робочої трупи.
  • 1926–1933 — режисер кінофабрики ВУФКУ у Одесі, «Українфільму» (Київ та Одеса).

Брав участь у виставах «Гайдамаки» за твором Т. Г. Шевченка (Ярема), «Горе брехуну» за комедією Франца Грільпарцера (Леон). Він ставить у «Березолі» вистави «Нові йдуть» за твором О. Зозулі, «Машинобрці» за твором Ернеста Толлера «Люди-роботи» (Die Maschinenstürmer) та «Пошились у дурні» за М. Кропивницьким.

Заарештований у червні 1937. Розстріляний 1937 у Києві.

Постановки у театрі «Березіль»[ред. | ред. код]

  • 1923 — «Нові ідуть» по Зозулі
  • 1924 — «Машиноборці» Толлера
  • 1924 — «Залишились в дураках» Кропивницького
  • 1927 — «Сава Чалий» Карпенко-Карого

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1926 — Вася-реформатор, режисер у співавт. з О. Довженком
  • 1926 — Синій пакет, режисер
  • 1927 — Василина, режисер
  • 1929 — Суддя Рейтанеску (інші назви — «Суддя Рейтан», «Двійник», за сценар. М. Панкова), режисер
  • 1931 — Кармелюк, режисер
  • 1932 — Висота № 5 (інша назва «Немає таких фортець», за сценар. В. Охременка), режисер
  • 1933 — Роман міжгір'я, режисер, співавт. сценар. з П. Коломойцевим (за твором Івана Ле)

Джерела[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]