Лабитнангський міський округ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лабитнангський міський округ
рос. Лабытнангский городской округ
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Ямало-Ненецький автономний округ
Населення (2018): 26122 особи
Площа: 161,11 км²
Густота населення: 162,14 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: місто Лабитнангі
Кількість міст: 1
Влада
Вебсторінка: http://adminlbt.ru/

Лабитна́нгський міський округ (рос. Лабытнангский городской округн) — адміністративна одиниця Ямало-Ненецького автономного округу Російської Федерації.

Адміністративний центр — місто та єдиний населений пункт Лабитнангі.

Населення

Населення району становить 26122 особи (2018[1]; 26936 у 2010[2], 27333 у 2002[3]).

Станом на 2002 рік існувала Лабитнангська міська рада, якій підпорядковувались місто Лабитнангі та Харпівська селищна рада. Місту Лабитнангі напряму підпорядковувались селища Обський та Октябрський, а Харпівській селищній раді — селища Полярний, Полярний Урал та Соб. Пізніше Харпівська селищна рада була віднесена до складу Приуральського району.

Склад

До складу міського округу входять:

Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2018)
Обський, селище 26[4] - -
Октябрський, селище 3[5] - -
Лабитнангі, місто 27304 26936 26122

Примітки

  1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 травня 2014. Процитовано 31 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
  4. З них росіяни — 92 %.
  5. З них комі-іжемці — 100 %.

Посилання