Ямало-Ненецький автономний округ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ямало-Ненецький автономний округ
Ямало-Ненецкий автономный округ
Ямалы-Ненёцие автономной ӈокрук
Прапор Ямало-Ненецького автономного округу Герб Ямало-Ненецького автономного округу
Прапор Ямало-Ненецького автономного округу Герб Ямало-Ненецького автономного округу
Ямало-Ненецький автономний округ на карті Росії
Ямало-Ненецький автономний округ на карті Росії
Адміністративний центр Салехард
Площа

- Усього
- % водн. пов.

5-й

750 300 км²
10,1

Населення

- Усього
- Густота

72-й

538 600 (2007)
0,7 осіб/км²

Федеральний округ Уральський
Економічний район Західно-Сибірський
Автомобільний код 89
Часовий пояс MSK+2 (UTC+6)

Яма́ло-Не́нецький автоно́мний о́круг (рос. Яма́ло-Не́нецкий автоно́мный о́круг; ненец. Ямалы-Ненёцие автономной ӈокрук) — суб'єкт Російської Федерації (у складі Тюменської області), входить до складу Уральського федерального округу.

Адміністративний центр округу — місто Салехард.

Межує з Ненецьким автономним округом, Республікою Комі, Ханти-Мансійським автономним округом, Красноярським краєм.

Утворений 10 грудня 1930.

Географія[ред.ред. код]

Округ розташований на півночі в арктичній зоні Західно-Сибірської рівнини, в центрі Крайньої Півночі Росії, північна частина округу за Полярним колом. Займає обширну площу в 769 тис. км², що майже на третину перевищує територію Франції.

Найпівнічніша материкова точка автономного округу знаходиться на 73° північної широти, 800 км за Північним Полярним колом. Більше половини округу розташована за Полярним колом, невелика частина його території знаходиться на східному схилі Уральського хребта. На території округу знаходиться півострів Ямал. Омивається водами Карського моря. Включає острови: Білий, Оленячий, Шокальського та ін[1].

Клімат[ред.ред. код]

Клімат континентальний, визначається наявністю багаторічної мерзлоти, близькістю холодного Карського моря, великою кількістю заток, річок, боліт і озер. У цілому для округу характерна тривала зима сувора, довга (до 8 місяців), часто бувають заметілі. Пересічна температура січня —24… —25° С[1]. Сильні вітри, невелика величина сніжного покриву. Літо коротке, прохолодне. Пересічна температура липня від +3,6°… +10,Г (на півночі) та + 14°… +15° (на півдні)[1]. Опадів 220–420 мм на рік. Майже повсюди поширена багаторічна мерзлота. Середньорічна температура повітря негативна, на Крайній Півночі вона досягає −10° С. Мінімальні температури взимку опускаються до −59° С. Влітку, в липні, можуть підвищуватися на всій території до +30° С.

Часті магнітні бурі, що супроводжуються полярним сяйвом.

Територія округу розташовується в основному в трьох кліматичних зонах: арктичній, субарктичній і зоні північної (тайгової) смуги Західно-Сибірської низовини. Клімат арктичної частини характеризується тривалою, холодною і суворою взимку з сильними бурями, морозами і частими завірюхами (найнижча температура: −59° З), малою кількістю опадів, дуже коротким літом (50 днів), сильними туманами.

Субарктична зона займає південну частину Ямальського півострова. Тут клімат більш континентальний: опади у вигляді дощів, літо до 68 днів. Клімат північної (тайгової) смуги Західно-Сибірської низовини різко континентальний, середня температура тут вище, літо тепле і вологе (до 100 днів).

Рельєф[ред.ред. код]

Рельєф території округу переважно рівнинний, вкритий тундрою чи лісотундрою з безліччю озер і боліт. На заході округу схили Полярного Уралу (висота до 1472 м), тягнеться на 200 км[1].

Гідрографія[ред.ред. код]

Водні ресурси регіону відрізняються багатством і різноманітністю. Вони включають: узбережжя Карського моря, численні затоки і губи, річки, озера, болота і підземні води. Берегова лінія дуже порізана, далеко в суходіл вдаються Обська, Байдарацька та Гиданська губи (затоки), між ними — півострови Ямал та Гиданський[1]. Обська губа — затока Карського моря, є однією з найбільших морських заток російської Арктики, її площа — 44 км².

На території округу розташовано близько 300 тис. озер і 48 тис. річок, найбільшими з яких є Об і її гирло, а також річки Надим, Таз і Пур. Річка Об, одна з найдовших в Росії, тече в межах округу двома могутніми рукавами. Наявність озер, більшість з яких льодовикового походження, — одна з характерних рис ландшафту Ямало-Ненецького АО. Підземні води характеризуються величезним артезіанським басейном площею 3 млн км², що включає запаси термальних вод.

Ґрунти[ред.ред. код]

Ґрунти в північній частині тундрові глейові й болотні, на півдні переважно глейово-підзолисті та підзолисто-болотні[1].

Корисні копалини[ред.ред. код]

Корисні копалини: залізна руда, природний газ, нафта, руди рідкісних металів, буре вугілля, будівельні матеріали.

Регіон займає одне з провідних місць в Росії за запасами вуглеводнів, особливо природного газу. На території округу розташовані такі родовища:

Історія[ред.ред. код]

Ямало-Ненецький автономний округ утворений (спочатку як національний) у складі Уральської області 10 грудня 1930 року. Пізніше входив в Обсько-Іртишську й Омську області, а з 14 серпня 1944 року округ включений до Тюменської області. З 1977 року має статус автономного, а з 1992 року, після підписання Федеративного договору, ЯНАО став повноправним суб'єктом РФ.

На території Ямало-Ненецького АО знайдено фрагменти орнаментованої кераміки кінця З — початку 2-го тисячоліття до н. е. Збереглися художні вироби 4—1 століть до н. е., виконані в традиціях «звіриного стилю» (різьблені рукоятки з кістки, прикрашені візерунком бронзові застібки тощо). Тепер у народно декоративно-ужитковому мистецтві поширені різьблення на дереві, на рогу, аплікація з хутра, виготовлення ювелірних прикрас[1].

Населення[ред.ред. код]

Населення — 538 тис. 600 осіб (2007). Щільність населення — 0,7 осіб/км² (2007), питома вага міського населення — 85,0 % (2007).

Національний склад округу: росіяни (61,7 %), українці (9,7 %), ненці (5,9 %), татари (5,6 %), ханти (1,9 %), азербайджанці (1,8 %), башкири (1,7 %), білоруси (1,3 %), комі (1 %), молдавани (0,9 %) (перепис 2010 року)[2].

Етнічні
групи
1939 1959 1970 1979 1989 2002 20101
Кількість  % Кількість  % Кількість  % Кількість  % Кількість  % Кількість  % Кількість  %
Ненці 13 454 29,3 % 13 977 22,4 % 17 538 21,9 % 17 404 11,0 % 20 917 4,2 % 26 435 5,2 % 29 772 5,9 %
Ханти 5 367 11,7 % 5 519 8,9 % 6 513 8,1 % 6 466 4,1 % 7 247 1,5 % 8 760 1,7 % 9 489 1,9 %
комі 4 722 10,3 % 4 866 7,8 % 5 445 6,8 % 5 642 3,6 % 6 000 1,2 % 6 177 1,2 % 5 141 1,0 %
Селькупи 87 0.2 % 1 245 2,0 % 1 710 2,1 % 1 611 1,0 % 1 530 0,3 % 1 797 0,4 % 1 988 0,4 %
Росіяни 19 308 42,1 % 27 789 44,6 % 37 518 46,9 % 93 750 59,0 % 292 808 59,2 % 298 359 58,8 % 312 019 61,7 %
Українці 395 0,9 % 1 921 3,1 % 3 026 3,8 % 15 721 9,9 % 85 022 17,2 % 66 080 13,0 % 48 985 9,7 %
Татари 1 636 3,6 % 3 952 6,3 % 4 653 5,8 % 8 556 5,4 % 26 431 5,3 % 27 734 5,5 % 28 509 5,6 %
Інші 871 1,9 % 3 065 4,9 % 3 574 4,5 % 9 694 6,1 % 54 889 11,1 % 71 664 14,1 % 74 625 14,3 %
1 17,517 жителів не вказали власну національну приналежність.[3]

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Населені пункти[ред.ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч
2007
Новий Уренгой 117,0 Тарко-Сале 20,0
Ноябрськ 109,9 Пангоди 11,1
Надим 48,5 Уренгой 9,5
Салехард 40,3 Пурпе 9,1 (2003)
Муравленко 37,1 Харп 7,1
Лабитнангі 27,4 Тазовський 6,7
Губкінський 22,3

Економіка[ред.ред. код]

Провідні галузі господарства[1]:

  • газодобувна (видобування газу на родовищах Медвежому, Уренгойському, Вингапуровському, Похромському та ін.),
  • нафтодобувна (видобування нафти на родовищах Холмогорському, Суторминському та ін.),
  • рибна (2 рибокомбінати і 5 рибозаводів у Салехарді, Тазовському та Новому Порту).
  • лісова і деревообробна промисловість.
  • підприємства будівельних матеріалів.

Ямало-Ненецький автономний округ — один з головних районів оленярства колишнього СРСР, а тепер Російської Федерації (у 1982 році поголів'я оленів налічувало 372 тис. голів), хутрового промислу та кліткового звірівництва (голубий песець, сріблясто-чорна лисиця, кольорові норки)[1].

Транспорт[ред.ред. код]

Судноплавство на Обі, Обській і Тазовській губах, Надиму, Тазу, Пуру. Велике транспортне значення має Північний морський шлях, автомобільне та повітряне сполучення. Від 1984 року будується залізниця Сургут — Новий Уренгой. У Салехарді, Надимі, Новому Уренгої, Ноябрську споруджено аеропорти. Діють 9 трансконтинентальних газопроводів з Медвежого та Уренгойського родовищ; газопровід Уренгой — Помари — Ужгород[1].

Культура[ред.ред. код]

У 1914 році на території теперішнього Ямало-Ненецького АО налічувалося лише 3 початкові школи, а вже у 1981–1982 навчальному році в окрузі діяло 75 загальноосвітніх шкіл, в яких вчилось 38 тис. учнів, 4 професійно-технічних училища з понад 1 тис. учнів, 5 середніх спеціалізованих навчальних заклади (1,3 тис. учнів)[1]. За часів СРСР було створено 87 масових бібліотек з фондом понад 1 млн одиниць зберігання, 73 клубні заклади, 165 кіноустановок, споруджено окружний краєзнавчий музей в Салехарді, 5 палаців піонерів і школярів, станція юних техніків, станція юних туристів, клуб юних моряків, 7 спортивних шкіл та 9 філіалів[1].

Виходили окружні газети «Красный Север» (російською і ненецькою мовами). Було створено окружний комітет по телебаченню і радіомовленню для пеердач ненецькою, хантийською та російською мовами. За допомогою системи «Орбіта-3» був налагоджений прийом першої програма Центрального телебачення. Вствновлено 8 телеустановок космічного зв'язку типу «Москва» для прийому 2 московської програми. В найвіддаленіших населених пунктах встановлено 20 малих телестанцій типу «Екран-4М». В райцентрах створено редакції районного мовлення.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  2. (рос.) Федеральная служба государственной статистики (2011). Всероссийская перепись населения 2010 года. Том 1.
  3. Всеросійський перепис населення 2010 року.

Джерела[ред.ред. код]