CCDC
| CCDC | |
|---|---|
 | |
| Тип | військове формування |
| Країна |  США |
| 39°28′24″ пн. ш. 76°08′27″ зх. д. / 39.4734510000277723° пн. ш. 76.14083700002778698° зх. д. | |
 | |
CCDC (англ. United States Army Combat Capabilities Development Command) — командування сухопутних військ США з розвитку бойових спроможностей. Утворене у 2019 р. на основі реорганізації колишнього Командування сухопутних військ США з досліджень, розробок та інженерінгу (United States Army Research, Development, and Engineering Command, RDECOM). Також відомо як DEVCOM (від Development Command). Підпорядковується Army Futures Command (AFC)[1].
Першим командиром CCDC призначений командир колишнього RDECOM генерал-майор Кедрік Т. Уінс (Maj. Gen. Cedric T. Wins). Штаб-кваратира знаходиться на Абердинському випробувальному полігоні (штат Меріленд). В CCDC працюють близько 13 тисяч вчених, інженерів та обслуги.
Структура
До складу CCDC входить одна дослідна лабораторія (U.S. Army Research Laboratory, ARL), а також 7 центрів з досліджень, розробок та інженерінгу[1][2]:
- CCDC Armaments Center (U.S. Army Combat Capabilities Development Command Armaments Center, раніше відомий як ARDEC);
- CCDC Aviation & Missile Center (U.S. Army Combat Capabilities Development Command Aviation & Missile Center, раніше AMRDEC);
- CCDC Chemical Biological Center (колишній ECBC);
- CCDC C5ISR Center (U.S. Army Combat Capabilities Development Command C5ISR (Command, Control, Computers, Communications, Cyber, Intelligence, Surveillance and Reconnaissance, раніше CERDEC);
- CCDC Soldier Center (колишній NSRDEC);
- CCDC Ground Vehicle Systems Center (U.S.Army Combat Capabilities Development Command Ground Vehicle Systems Center (GVSC), колишній TARDEC);
- CCDC Data & Analysis Cente
Співробітники CCDC задіяні в роботі міжфункціональних команд (CFT), що підпорядковані Army Futures Command. Наприклад, CCDC Ground Vehicle Systems Center (колишній TARDEC) тісно співпрацює з CFT бойових машин нового покоління (NGCV) у питаннях модернізації систем та оновлення парку бойових машин[1][3].
Див. також
Примітки
- ↑ а б в Слюсар, В.І. (2019). Нова система досліджень і розробок сухопутних військ США (PDF). Озброєння та військова техніка. - №3. – 2019. с. 123 - 128.
- ↑ CCDC. April 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
- ↑ Слюсар, В.І. (2019). Пошук джерел сили. Проблемні аспекти енергетичного менеджменту транспортних платформ – з урахуванням основних трендів та підходів наукових структур НАТО (PDF). Defense Express. - 2019, № 8 (серпень). с. 38 - 41.
|
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
