Аделін (колонія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:34, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
колонія Аделін
Країна Російська імперія
СРСР
Область Волинська губернія
Волинська округа
Район/міськрада Новоград-Волинський повіт
Ярунський район
Громада Жолобенська волость
Рада Токарівська сільська рада
Основні дані
Населення 175 (1924)
Зняте з обліку до 1 жовтня 1941 р.
Географічні дані
Географічні координати 50°31′50″ пн. ш. 27°21′58″ сх. д.H G O
Карта
Помилка Lua у Модуль:Location_map/multi у рядку 13: Модуль:Location map: Ні "Модуль:Location map/data/Російська імперія СРСР" ні "Шаблон:Карта розташування Російська імперія СРСР" не існують (див. документацію Модуль:Location map та Шаблон:Карта розташування).
Мапа
Мапа

Аделін (Аделин, Адолін, рос. Аделин, Адолин) — колишня німецька колонія у Жолобенській волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії та Токарівській сільській раді Ярунського району Волинської округи, Київської та Житомирської областей.

Розміщувалась за 25 км південно-західніше м. Новоград-Волинський. Мешканці сповідували лютеранство, відвідували лютеранський прихід у Новограді-Волинському[1].

Історія

В 1906 році колонія входила до складу Жолобенської волості (першого стану) Новоград-Волинського повіту. Відстань до повітового центру, м. Новограда-Волинського, складала 18 верст, до волосної управи в с. Жолобне — 4 версти. Поштове відділення — Новоград-Волинський[2].

У 1923 році увійшла до складу новоствореної Токарівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоствореного Пищівського (від 23 вересня 1925 р. — Ярунський) району Житомирської (згодом — Волинська) округи.

Станом на 1 жовтня 1941 року не перебувала на обліку населених пунктів[3].

Демографія

Кількість населення: 1906 р. — 116 осіб, дворів — 20[2]; 1910 р. — 55 осіб; 1923 р. — 126 осіб, кількість дворів — 20[4]; 1924 р. — 175 осіб, 34 двори[5], 1926 р. — 186 осіб (40 дворів).

Після Голодомору 1932-33 років в колонії не залишилось жодного жителя[6].

Примітки

  1. Німці Росії. Населені пункти та місця поселень. Енциклопедичний словник. М.:«ЭРН», 2006 (PDF) (російська) . с. 9. Процитовано 13 січня 2021.
  2. а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 133. Процитовано 13 січня 2021.
  3. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 189. Процитовано 13 січня 2021.
  4. Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 139. Процитовано 10 липня 2021.
  5. Національні меншості на Україні. Харків, 1925 (PDF). http://history.org.ua/. с. 9. Процитовано 24 січня 2021.
  6. Дідух, В., Нікітюк, В., Якубовська,Т. Історія містечка Ярунь та його околиць до середини ХХ ст. — Тернопіль, 2016 — 172 с. с. 34, 122. Процитовано 13 січня 2021.