Базисний об'єкт розробки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:29, 13 лютого 2022, створена Alkom-lviv (обговорення | внесок) (→‎Література)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Базисний об'єкт розробки (рос. базисный объект разработки; англ. base productive oil reservoir; нім. Basisbearbeitungsobjekt) — у нафтовій промисловості — нижній продуктивний пласт багатопластового родовища, який залягає на глибині, доступній для масового буріння видобувних свердловин при сучасному стані техніки і технології; характеризується найбільшою продуктивністю, значними запасами і високою сортністю та якістю нафти, а також є достатньо підготовленим для розробки.

Син.: базисний експлуатаційний об'єкт.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]