Вертунка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:49, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вертунка

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Інфраряд: Passerida
Надродина: Sylvioidea
Родина: Вертункові (Scotocercidae)
Fregin, Haase, Olsson & Alström, 2012
Рід: Scotocerca
Sundevall , 1872
Вид: Вертунка
Scotocerca inquieta
(Cretzschmar, 1827)[2]
Посилання
Вікісховище: Scotocerca inquieta
Віківиди: Scotocerca inquieta
ITIS: 562870
МСОП: 22713547
NCBI: 117183

Вертунка[3] (Scotocerca inquieta) — вид горобцеподібних птахів монотипової родини вертункових (Scotocercidae).

Таксономія

Традиційно вертунку відносили до родини кропив'янкових (Sylviidae), потім до тамікових (Cisticolidae). У 2011 році на основі генетичних досліджень вертунку виокремили у власну родину — вертункових.

Поширення

Вертунка поширена у Північній Африці, Аравійському півострові, у Західній і Середній Азії. Ареал виду протягується від Мавританії до Таджикистану. Трапляється у напівпосушливих районах із заростями чагарників.

Опис

Птах завдовжки 10-11,5 см, вагою 6-10 г. Хвіст тримає вертикально над спиною. Верхня частина тулуба у дорослих особин сіро-бурого кольору, з дрібними темно-коричневими смужками. У них широка світла брова і тонка чорна «вуздечка». Нижня частина тулуба біла з рудими боками і клоакою, а на грудях дрібні смужки. Хвіст темно-коричневий з білим кінчиком. Оперення у молодих особин світліше.

Примітки

  1. BirdLife International (2012). Scotocerca inquieta: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
  2. Scotocerca inquieta (Cretzschmar, 1830). Integrated Taxonomic Information System (ITIS) (https://www.itis.gov). Процитовано 27 листопада 2016.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання