Іона Крейг
Іона Крейг | |
---|---|
Народилася | 1976 |
Країна | Ірландія Велика Британія |
Діяльність | журналістка |
Alma mater | City, University of Londond |
Заклад | The Interceptd |
Нагороди | |
Іона Крейг (1976 року народження) — британсько-ірландська позаштатна журналістка. З 2010 року тематика її репортажів зосереджувалася на Ємені та Аравійському півострові.
Кар'єра
Крейг народилася й виросла в Глостерширі, Велика Британія, і навчалася у Міському університеті Лондона. Пізніше, навчаючись і працюючи журналістом, паралельно Крейг ще й була кінним тренером і жокеєм.[1]
Будучи стажистом Бі-Бі-Сі, Крейг вивчала арабську мову і в 2010 році переїхала до Сани, Ємен, щоб стати головним редактором «Ємен Таймс». 27 лютого 2013 року Крейг пережила замах на вбивство: таксі, на якому вона їхала, потрапило в засідку і було обстріляне за межами штабу Міністерства оборони Сани. Таксист також вижив. Його швидка реакція у тих обставинах, ймовірно, врятувала життя Іоні Крейг.[2][3] Вона була останнім акредитованим західним журналістом в країні, й виїхала з Ємену в 2014 році.[4][5] Відтоді Іона неодноразово поверталася до країни, щоб повідомляти світові про громадянську війну в Ємені, порушення прав людини і гуманітарну кризу країни з обох боків фронту.[6][7][8][9] У 2017 році вона повідомила про трагічний рейд Якла.[10][11]
Її статті друкувалися в The Times, The Sunday Times, The Irish Times, USA Today, Al Jazeera America, Time (журнал), Foreign Policy, Los Angeles Times, GlobalPost, Index on Censorship, The Intercept і Vice.[4]
Крейг також є представником волонтерського проекту з передачі даних в Ємені.[12]
Нагороди
Крейг була нагороджена Премією Марти Ґеллгорн у журналістиці в 2014 році. Судді писали про її роботу: «Часто одна, і ризикуючи своїм життям, Іона вже майже чотири роки дає право голосу звичайним людям Ємену, особливо родинам жертв американської» війни з терором".[13]
Премія Frontline Club 2014 — переможець. Крейг отримала нагороду за своє розслідування атаки безпілотними літаками, що призвело до загибелі 12 мирних жителів. Щоб написати статтю, вона сміливо подорожувала під прикриттям до місця подій через шість днів після бомбардування весільного конвою у віддаленому центрі Ємену.[14]
Премія Оруелла за журналістику 2016 року — переможець.[15]
Премія пам'яті Курта Шорка 2016 року — переможець, кращий діяч міжнародної журналістики. Крейг отримала нагороду за розслідування під прикриттям у Ємені.[16]
International Media Awards 2017 року — переможець. Крейг отримала нагороду «Cutting Edge» за свою роботу над єменською кризою.
Премія Джорджа Полка у 2018 році.
Список літератури
- ↑ Genaro, Teresa (25 вересня 2013). From Racetrack to Reporter: Yemen Freelancer Iona Craig. Forbes. Процитовано 23 жовтня 2015.
- ↑ Irish journalist survived an assassination attempt in old Sanaa. Yemen Press. 28 лютого 2013. Процитовано 23 липня 2017.
- ↑ Motive unclear after Times reporter is shot at in Yemen. Press Gazette. 5 березня 2013. Процитовано 23 липня 2017.
- ↑ а б Craig, Iona. Tis Herself. Iona Craig. Процитовано 23 жовтня 2015.
- ↑ Baron, Adam. I got kicked out of Yemen like a criminal. Foreignpolicy.com. Foreign Policy Magazine. Процитовано 23 жовтня 2015.
- ↑ Craig, Iona (1 вересня 2015). Yemen's Hidden War: How the Saudi-Led Coalition Is Killing Civilians. The Intercept. First Look Media.
- ↑ Craig, Iona (16 листопада 2015). The Agony of Saada: U.S. and Saudi Bombs Target Yemen’s Ancient Heritage. The Intercept. First Look Media. Процитовано 23 липня 2017.
- ↑ The Battle for Aden. BBC Radio 4 From Our Own Correspondent. The British Broadcasting Corporation. Процитовано 23 липня 2017.
- ↑ Snyder, Steven. A western reporter sneaks into Aden and finds a humanitarian crisis in progress. Public Radio International. Процитовано 23 жовтня 2015.
- ↑ Craig, Iona (9 березня 2017). Death in al Ghayil. The Intercept. Процитовано 27 березня 2017.
- ↑ Warren, James (21 березня 2017). How a freelance journalist told the real story of the U.S. Yemen raid. Poynter. Процитовано 23 липня 2017.
- ↑ Yemen Data Project. Yemen Data Project. Процитовано 23 липня 2017.
- ↑ Martha Gellhorn Prize for Journalism. American Media Institute. Процитовано 23 жовтня 2015.
- ↑ Frontline Club Awards 2014. Frontline Club. Процитовано 23 липня 2017.
- ↑ Orwell Prize for journalism 2016. Orwell Foundation. Процитовано 23 липня 2017.
- ↑ Kurt Schork Memorial Awards 2016. Kurt Schork Memorial Fund. Процитовано 23 липня 2017.[недоступне посилання з серпня 2019]