Шикачик чорний
| Шикачик чорний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Edolisoma melas (Lesson, 1828) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Coracina melas | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Шика́чик чорний[2] (Edolisoma melas) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Мешкає на Новій Гвінеї та на кількох сусідніх островах.
Опис
Довжина птаха становить 23 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають повністю чорне забарвлення з фіолетовим відтінком. Самички мають рудувато-коричневе забарвлення, верхня частина тіла у них темніша, від дзьоба до очай ідуть чорні смуги, над очима охристі "брови". Дзьоб чорний, міцний, лапи чорні, очі темно-карі.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:[3]
- E. m. waigeuense Stresemann & Paludan, 1932 — острів Вайгео;
- E. m. tommasonis Rothschild & Hartert, E, 1903 — острів Япен;
- E. m. melas (Lesson, R, 1828) — Нова Гвінея, острови Ару і острів Салаваті[en];
- E. m. batantae Gyldenstolpe & Mayr, 1955 — острів Батанта.
Поширення і екологія
Чорні шикачики живуть в рівнинних тропічних лісах, мангрових лісах і на плантаціях.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Edolisoma melas.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, ioras, cuckooshrikes, Shriketit. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 20 жовтня 2021.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |