Шикачик коморський
| Шикачик коморський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_-_Campephagidae_-_bird_skin_specimen.jpeg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ceblepyris cucullatus (Milne-Edwards & Oustalet, 1885) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Coracina cucullata | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Шика́чик коморський[2] (Ceblepyris cucullatus) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Ендемік Коморських Островів. Раніше вважався конспецифічним з мадагаскарським шикачиком.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- C. c. cucullatus (Milne-Edwards & Oustalet, 1885) — острів Великий Комор;
- C. c. moheliensis (Benson, 1960) — острів Мохелі.
Поширення і екологія
Коморські шикачики живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах. Вони досить поширені в районі гори Картала на острові Великий Комор, однак на острові Мохелі коморські шикачики є рідкісними.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція коморських шикачиків становить від 1000 до 2500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Ceblepyris cucullatus.
- ↑ Ceblepyris cucullatus у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, ioras, cuckooshrikes, Shriketit. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 січня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |