Сіпарая сіроголова
| Сіпарая сіроголова | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Філіппінська марка із зображенням сіроголової сіпараї (2009 рік)
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Aethopyga primigenia (Hachisuka, 1941) | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Сіпарая сіроголова[2] (Aethopyga primigenia) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Ендемік Філіппін.[3]
Підвиди
Виділяють два підвиди:[4]
- A. p. diuatae Salomonsen, 1953 — південний схід Мінданао;
- A. p. primigenia (Hachisuka, 1941) — центр Мінданао.
Поширення й екологія
Сіроголові сіпараї є ендеміками філіппінського острова Мінданао. Підвид A. p. diuatae мешкає в горах Хілонг-Хілонг, номінативний підвид A. p. primigenia мешкає в горах Кітанглад, Чіволіг, Дагаян, Апо, Малінданг, поблизу озера Себу.
Сіроголові сіпараї живуть в гірських тропічних лісах на висоті 1000-1700 м над рівнем моря. Харчуються нектаром бананів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Aethopyga primigenia.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Clive F. Mann, Robert A. Cheke, Clive F. Mann & Robert A. Cheke: Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing, 2010, s. 334. ISBN 9781408135679.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 14 липня 2021.
Посилання
- Aethopyga primigenia. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). (англ.)
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |